в означеннях
Тлумачення, значення слова «сволок»:

СВО́ЛОК, а, чол. Балка, яка підтримує стелю в будівлях. Світлиця в Череваня була така ж, як і тепер буває в якого заможного козака.. Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований; ..вирізано і хто світлицю збудовав [збудував], і якого року (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 60); Стара хата вже осіла.. Сволоки в низеньких кімнатках неначе понависали над головами гостей (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 98); За чотири дні і сохи встановили [майстри], і сволоки уклали (Олесь Донченко, IV, 1957, 259);
//  Така балка як місце схову різних предметів. На сволоці, мальованому жовтою та зеленою фарбою, лежать дві-три книжки (Григорій Косинка, Новели, 1962, 74); Дівчина стала на полу, потяглася руками за сволок, де лежали її немудрі скарби (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 88); Я прибіг додому, поліз на піч і сховав гвинтівку на сволок (Петро Панч, II, 1956, 488);
//  Поперечна балка в деяких спорудах. — І не встиг Григорій перехреститись удруге, як я вже був на сволоку [дзвіниці], де висіли дзвони (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 31).
 Під сволок хто; [До] сволока сягає хто — хтось дуже високий. [Свашка Варка:] Старша дружка під сволок, З'їла калачів сорок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 427); — Грізний, здоровий — до сволока головою сягає [дядько] (Михайло Стельмах, II, 1962, 405).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 100.

Коментарі (1)