в означеннях
Тлумачення, значення слова «свинцевий»:

СВИНЦЕ́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до свинець 1. Свинцевий зливок;  * У порівняннях. На непокриту старечу голову впала важка, мов свинцева, крапля дощу... (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 121);
//  Який має у своєму складі свинець або його хімічні сполуки; багатий на свинець. Найбільш важливим матеріалом для захисту від рентгенівського проміння є свинець. Використовується також свинцеве скло, свинцева гума (Рентгенографія металів, 1959, 59); Місце виходу провода або троса із з'єднувача фарбують свинцевим суриком, розведеним на натуральній оліфі (Сільські лінії електропередачі, 1956, 123); Він таки виконав свою обіцянку й довів мандрівників до свинцевого родовища (Олесь Донченко, II, 1956, 59);
//  Зробл. із свинцю. Якщо добре очищену свинцеву пластинку міцно притиснути до золотої, то через деякий час пластинки спаяються (Фізика, II, 1957, 17); У старовину важливі князівські листи і державні послання запечатували свинцевими печатками (Вечірній Київ, 27.IX 1962, 3); Нав'ючують [інженер-механік і мічман] на спину Рязанова два свинцеві вантажі, чіпляють балони з киснем, закріплюють кисневий мішок (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 43);
//  Пов'язаний з дією свинцю. При роботі в мідницьких відділеннях є небезпека свинцевих інтоксикацій (Лікарська експертиза.., 1958, 144);
//  Пов'язаний із видобутком і обробкою свинцю. Свинцева промисловість; Свинцевий завод.
Свинцевий блиск — мінерал кристалічної будови темно-сірого кольору з металевим блиском. Найважливіша руда, з якої добувають свинець, — свинцевий блиск (Загальна хімія, 1955, 575).

2. Темно-сірий, кольору свинцю. Море було свинцеве й похмуре (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 292); Свинцеві хмари затягнули небо (Олександр Підсуха, Віч-на-віч, 1962, 97).

3. перен. Який здається значним вагою внаслідок утоми, слабості і т. ін.; важкий. — А де ваш товариш? — Що? — підняв хлопець важку свинцеву голову (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 139);
//  Який виражає суворість, похмурість, гнів (про погляд, очі). Унтер окинув його якимсь холодним, свинцевим поглядом і зненацька вдарив великим кулаком по обличчю (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 252).
Свинцевий сон — міцний сон змученої людини. Я похилився на стіл і задрімав свинцевим сном (Іван Микитенко, II, 1957, 71).

4. Прикм. до свинець 2. На козаків із сусідніх куртин сипався густий свинцевий дощ (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 142); З Буди німецькі гармати все частіше б'ють по Дунаю.. Свинцевий град сіконув повітря (Олесь Гончар, I, 1954, 261).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 72.

Коментарі (0)