СВИНЯ́, і, жін.
1. Парнокопитий ссавець родини свинячих,
свійський вид якого розводять для одержання м'яса,
сала, щетини, шкіри; самка кнура. З-за хати хлівець
визирає, льох чорніє... Уже завелась [на господарстві]
свиня з поросятком і овечат десяток (Панас Мирний, I, 1949,
154); Велика біла порода свиней — одна з найстаріших
і найбільш поширених порід не тільки на Україні, а й в
усьому Радянському Союзі (Свинарство, 1956, 25); Свиня дика
є одним із цінних мисливськопромислових звірів Радянських
Карпат (Звірі.. Карпат.., 1952, 55); * У порівняннях.
— Над цехами звисає погнута арматура, а внизу під
нею висять авіабомби, як чорні смалені свині (Олесь Гончар,
III, 1959, 30); Петрик уже четвертий шматок [пирога]
наминає, плямкає, мов та свиня (Іван Багмут, Опов.,
1959, 7).
▲ Йоркширські свині див. йоркширський; Морська
свиня — те саме, що дельфін. Матню витягли на самий
берег: там дуже борсався дельфін, чи морська свиня
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 229).
♦ Величатися, як свиня в дощ (в барлозі), ірон. —
поводитися зверхньо, зарозуміло, хвальковито, не маючи
для цього жодних підстав; Знатися на чому, як свиня
на перці, ірон. — виявляти цілковите незнання
якої-небудь справи; Метати бісер перед свиньми; Кидати
бісер свиням див. бісер; Метати (розсипати) перли
(перла) перед свиньми — те саме, що Метати бісер
перед свиньми (див. бісер); Не пас свиней хто з ким —
хтось не був з кимсь у товариських взаєминах і не
терпить фамільярності. — Чого ти кричиш на мене! Ну,
я з тобою свиней не пас! Ну, коли хочеш в мене служити,
то не тикай на мене, бо я тут пан, — промовив уже сердито
Бродовський (Нечуй-Левицький, II, 1956, 208); Пристало як
свині в дощ (як свині наритники) див. приставати;
Схожий, як свиня на коня, ірон. — зовсім не схожий. — Ми
читали, як Ворошилов писав про Петлюру: він так схожий
на Гарібальді, як свиня на коня (Михайло Стельмах, II, 1962,
86); Як свиня в дощ див. дощ.
2. перен., лайл. Неохайна людина;
// Непорядна,
нечемна, невдячна людина. [Яциха:] А соцький, він
свиня пиката, Нехай минає мою хату!.. (Марко Кропивницький, II, 1958,
89); — Свиня, — кинув він Гнатові, коли вони від'їхали
на бокову стежку. — Отакого старого чоловіка — і то
не пожалів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 331);
// перен., заст.
Зневажлива назва представника нижчих верств населення
(селян, міської бідноти і т. ін.), яку вживали
представники привілейованих класів. Гуцул — хлоп, свиня,
мармула, паскуда і не сміє прийти на ґанок, коли
визискувач уже вибудував собі будинок із ґанком (Гнат Хоткевич,
II, 1966, 386).
3. перев. оруд. в. одн. свинею, заст. Порядок шикування військ у вигляді клину. Німецькі рицарі.. почали битву звичайним своїм строєм — свинею, тобто клином, вістря якого було спрямоване в центр руського війська (Історія СРСР, I, 1957, 77).
4. Рід картярської гри.
♦ Підкладати (підкласти, підсувати, підсунути,
підставляти, підставити і т. ін.) свиню кому — завдавати
прикрощів комусь, діяти підступно проти когось.
[Середа:] Буду я терпіти, щоб він Івану свиню підкладав?
Ну, ні. Це вже вибач. Я свого товариша на поталу
не дам (Іван Микитенко, I, 1957, 456); — Хоч би знати, хто це
нам підклав таку свиню. Невже ми повинні через твого
Костя Хмеля сидіти вдома, а всі попливуть до Канева?
(Юрій Яновський, II, 1954, 89); — Свиню ти мені підсунув
добру (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 179); Як хотілося
Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він
свиню своєму старому другові (Павло Автомонов. Щастя.., 1959, 62).