в означеннях
Тлумачення, значення слова «свинота»:

СВИНО́ТА, и, жін.

1. збірн., розм. Свині. А хата в того Хоми така, що й вікна в землю повгрузали, дак він кілочками пообгороджував, щоб свинота не повибивала (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 190); — Як напровесні випустиш свиноту з подвір'я, то вона без догляду аж до глибокого снігу нагулює жир (Михайло Стельмах, I, 1962, 72).

2. перен., лайл. Неохайна людина. [Кіндрат Антонович:] Хоч би ноги обтер, свинота бісова, так в болоті і преться в горницю (Марко Кропивницький, II, 1958, 311);
//  Непорядна, нечемна, невдячна людина. — Ах, ти ж свинота! Ти прийшов, а я ще мушу Відчинять тобі ворота? (Володимир Самійленко, I, 1958, 258);
//  збірн., заст. Зневажлива назва представників нижчих верств населення (селян, міської бідноти і т. ін.), яку вживали представники привілейованих класів. [Стась (до економа):] Поглядай там на сторожу, щоб не спала. А то цяя свинота де тільки сяде, там і захропе (Степан Васильченко, III, 1960, 460); Пан барон був прикро вражений, бо всі ці козацькі дикуни.. свинота якась, не скочили й не віддали йому чолом (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 433).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 71.

Коментарі (0)