в означеннях
Тлумачення, значення слова «свита»:

СВИТА 1, и, жін. Старовинний довгополий верхній одяг, звичайно з домотканого грубого сукна. Добра свита, та не на мене шита (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 296); В дверях раз у раз з'являлись постаті чоловіків у довгих свитах та високих шапках (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 20); Душно в хаті, а сиділи [селяни], хоч простоволосі, та в кожухах, у свитах (Андрій Головко, II, 1957, 71);
//  перен. Ознака приналежності до простих людей. По сім'ях не було ладу. Діти змагалися з батьками.. Кожне поривалося вихопитися з свити та вскочити в панське пальто. Думали не про те, щоб бути хазяїнами, а як би, щоб не бути простими (Борис Грінченко, II, 1963, 324).
 Сіра свита: а) свита, пошита з грубого сірого сукна; одяг убогих людей; б) (зневажл.) бідний селянин у дореволюційній Росії. — Нам треба з цієї сірої свити готувати і культурного хазяїна і справного вояку (Михайло Стельмах, I, 1962, 333).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 76.

Коментарі (0)

СВИТА 2, и, жін., рідко. Те саме, що почет 1, 2. — Віват! Віват! — Так кричали незліченні юрби святочно повбираних людей,.. коли цісар, у супроводі намісника і численної свити, над'їхав із Дрогобича (Іван Франко, III, 1950, 190); Снаряд розірвався зовсім близько й вибуховою хвилею поклав на дно окопу генералів та їхню свиту (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 240); В числі перших наймачів з'явився в цей ранок на березі й Савка Гаркуша в супроводі своєї поріділої свити (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 101).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 76.

Коментарі (0)