в означеннях
Тлумачення, значення слова «сичання»:

СИЧА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням сичати. Почув я ззаду тонке в'їдливе сичання. Повертаюсь. А просто перед моїм обличчям, високо підвівшись, стоїть грізна гадюка (Наука і життя, 5, 1966, 26); Його думки пливли далі.. Нема руїн. Скрізь нові будинки. Гук машин, сичання пари, тиск людей (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 8); Він придивлявся до лампочки і прислухався до сичання газу (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 134); — Хлопці! Денис у мене сало вкрав. Віддай сюди! — А тобі що, шкода? — поцікавився Денис, не відриваючи спички від вогню, на який, розтоплюючись, із сичанням капало сало (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 288); В хліві затихло сичання рубанка, і вийшов весь у стружках міцний і червонощокий Карпо Чумак (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 205); В темряві чулися крики поранених,.. важка скоромовка кулеметів, свист куль і сичання осколків (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 367); Чулися страшенні удари грому та густе сичання дощу, що сік об брезент (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 137); Із панських прихвоснів-рабів Ми людьми з прізвищами стали І вголос прізвища сказали Під зле сичання ворогів (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 267).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 209.

Коментарі (0)