СИДІТИ, джу, диш, недок.
1. Перебувати в положенні,
при якому тулуб розміщується вертикально, спираючись
на що-небудь сідницями (про людину). На возі сидів
гарний козак молодий (Марко Вовчок, I, 1955, 320);
Співробітники сиділи зі здивованими обличчями і поглядали
один на одного (Іван Франко, VI, 1951, 299); Панночка сиділа
перед люстром при світлі свічки і виймала з вух дорогі
сережки (Олександр Довженко, I, 1958, 223); Автобус не був переповнений.
Майже всі пасажири сиділи (Михайло Томчаній, Готель.., 1960,
6);
// Розміщуватися нерухомо у певний спосіб (з
обставинними словами, що вказують на його характер,
особливості). Вони сиділи нерухомо, ..боячись поворухнутись
та зачепити шамкий комиш (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 348);
Студент Павло Синицин сидів навпочіпки біля невеличкого
чудернацького деревця (Олександр Довженко, I, 1958, 476); Єфрейтор,
засукавши рукава, сидить верхи на перекинутому човні
(Олесь Гончар, III, 1959, 349);
// Займати вертикальне
положення, при якому тулуб спирається на що-небудь
нижньою своєю частиною і підтримується передніми лапами
(про собаку, кішку, вовка і т. ін.). Біля нього сидів білий
кудлатий пес і дивився на берег (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 188);
// Перебувати на чому-небудь, на якійсь поверхні не
переміщуючись (про птахів, комах). Закувала зозуленька,
На дубу сидячи (Тарас Шевченко, I, 1963, 6); Он сидить на щоглі
чайка, Скиглить-галасує (Леся Українка, IV, 1954, 96); Одні
[бджоли] лазили по кориту, другі сиділи на соломинках
(Панас Мирний, I, 1954, 281); Галки на стіні Сидять, мов судді
марноти людської (Максим Рильський, III, 1961, 274); На плечі
[шарманщика] сидів великий рожевий птах (Юрій Смолич, II,
1958, 8).
На причілку сидіти див. причілок; Плечима сидіти
див. плече; Сидіти за партою див. парта; Сидіти на
яйцях — висиджувати пташенят, зігріваючи яйця теплом
свого тіла (про птахів). Орлиця ще сиділа на яйцях,
а орел кружляв над нею з якоюсь дрібною здобиччю в
пазурах (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 121).
♦ Для (задля) меблів сидіти див. меблі; Муха сіла
на ніс див. муха; Отут (ось тут) сидить — уживається,
щоб виразити незадоволення, роздратування чим-небудь
(звичайно супроводжується жестом — показуванням на
голову, шию, потилицю, серце). — Та таки правда,
що воно [земство] в мене отут сидить! — показав [Чіпка]
на серце (Панас Мирний, II, 1954, 283); Сидіти каменем
(кілком): а) перебувати в нерухомому положенні, бути
непорушним. — Увесь Єрусалим, старе й мале біжить, щоб на
видовисько поглянуть, се тільки ти тут каменем сидиш
(Леся Українка, I, 1951, 444); б) займатися чим-небудь, нікуди
не виходячи. В негоду кілком сиджу за столом (Михайло Коцюбинський,
III, 1956, 424); Сидіти на лаві підсудних (обвинувачених)
див. лава Сидіти на печі — нічого не робити,
ні в що не втручатися. Старі, старі! сидіть би вам
на печі та жувать калачі (Номис, 1864, № 8639); Сидіти
на телефоні — не відходити від телефону довгий час,
передаючи або приймаючи які-небудь відомості, чекаючи
на які-небудь повідомлення і т. ін.; Сидіти на чужому
возі — бути позбавленим чого-небудь свого або бути
залежним від кого-небудь. Нема гірше, каже народна
мудрість, як сидіти на чужому возі (Любомир Дмитерко, Розлука,
1957, 237); Сидіти один на одному — де-небудь дуже
тісно. За ложі ми вже нічого не кажемо: там, як ото
говорять, один на одному сидять (Вітчизна, 1, 1970, 142);
Сидіти як (мов, наче, ніби і т. ін.) на вогні — бути
надзвичайно схвильованим, збудженим, занепокоєним.
— Я страшенно чогось боявся. Ніби я сидів на вогні
(Юрій Яновський, II, 1958, 154); Сидіти як на голках див.
голка; Сидіти як на колючках див. колючка; Сидіти як
(наче) у сливах див. слива; Сидіти як пень див. пень;
Сидіти як пеньок (пеньком) див. пеньок; Сиднем
(сидьма) сидіти див. сидень, сидьма; Сісти як (наче
і т. ін.) рак на мілині (на мілкому) див. мілина, мілкий;
У печінках сидіти див. печінка; Як (мов) на ножах
сидіти див. ніж 1; Як (мов і т. ін.) скалка на оці сидить
(скалки на очах сидять) див. скалка; Як на кілочках
сидіти див. кілочок.
2. Перебувати де-небудь; проводити час десь, у когось.
Якби не діти, то би добре було в корчмі сидіти
(Номис, 1864, № 11675); Сидить Петро у Полтаві В
стані з поштарями (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 142); Зараз
у мене сидить Хомця (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 274); Чубенко
подумав про тих, що сиділи в окопах (Юрій Яновський, II,
1958, 228); Увечері Черниш і Сагайда сиділи в розвідників
(Олесь Гончар, III, 1959, 132); Удень, звичайно, дома сидить
[художник] — все малює (Андрій Головко, II, 1957, 192);
//
Перебувати де-небудь з метою відпочинку, розваг і т. ін.;
гостювати. Сиділа в гостях 10 днів (Леся Українка, V, 1956,
375);
// Мешкати, проживати де-небудь, у когось.
— Живи в мене, дочко! Чого ти маєш у чужому селі
одинока сидіти! (Марко Вовчок, I, 1955, 4); [Крістабель:]
Ну, як таки вам жити у шатрі? Цоки збудуєтесь, у нас
сидіте (Леся Українка, III, 1952, 39); Хата, в якій вони [Герман
і мати] сиділи, не їх (Іван Франко, VIII, 1952, 332); * Образно.
— Злидні, як увійдуть до хати, то й сидять до похоронного
дзвону (Михайло Стельмах, I, 1962, 552);
// розм. Проходити
той самий курс навчання повторно або втретє.
Третій рік він сидить вже у другому класі (Панас Мирний, IV,
1955, 115); Далеко від батьків відстав, задираючись з
дітьми, дванадцятилітній головатий Гнат, який по
два роки сидить в кожному класі (Михайло Стельмах, I, 1962, 216);
// у сполуч. із сл. на землі, на грядці, на
хазяйстві і т. ін. Вести осіле життя або господарювати
де-небудь. — Я сидів все життя на грядці і
дивився вниз (Олександр Довженко, I, 1958, 489); Довго сидів на
дідівському дворі і син Бразд (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 13);
Софрон і зараз сидів на батьківському хазяйстві (Юрій Смолич,
Мир.., 1958, 18); Сидить смерд на землі, та не він
господар (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 15).
Сидіти в комірному — наймати квартиру в кого-небудь.
І досі чудно: своя хата! Це ж, люди добрі, не в
комірному сидіти, не щулитись у чужому кутку (Михайло Стельмах,
I, 1962, 509); Сидіти в чотирьох стінах: а) не
виходити з дому, з приміщення. — А ти чого, белбас,
сидиш в чотирьох стінах? Така погода — а він сидить.
Сам би чорт мене не вдержав у хаті! — крикнув Власов
на Василя (Панас Мирний, IV, 1955, 127); б) бути позбавленим
товариства, перебувати в самотині. Чудна Галя, що не
переїхала до міста... Сидить там сама в чотирьох
стінах... (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 79).
♦ Сидіти над душею чиєю, у кого — набридати своєю
присутністю, настирливістю. Дмитренко, як мара та,
сидів над його душею, чигав, як шуліка, коли Чіпка пристане
на його раду (Панас Мирний, I, 1949, 385); — І зовсім не
слід сидіти у хворого над душею, — повчав Ковалишин
далі (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 168).
3. Перебувати в певному стані (здебільшого у
стані бездіяльності). Які ж були до карт охочі, То не
сиділи дурно тут (Іван Котляревський, I, 1952, 114); Сиди один в
холодній хаті... Сиди і нічогісінько не жди!.. (Тарас Шевченко, II,
1953, 354); [Батура:] Я так сидіти не буду, давай
і мені роботу (Олександр Корнійчук, Калин. гай, 1950, 43); — До
якого ж часу, батьку, будемо отак сидіти? — питався
Андрій (Олександр Довженко, I, 1958, 241);
// Не мати чого-небудь,
залишатися без чого-небудь очікуваного, потрібного.
Часами тільки хвилюється море і пароходи [пароплави]
не пристають і доводиться сидіти без пошти (Михайло Коцюбинський,
III, 1956, 408); Хіба не видно он по тій сумовитій
корові,.. що Гранчакові діти сидять без ложки молока?
(Михайло Стельмах, I, 1962, 224);
// на чому, розм. Обмежувати
себе в чому-небудь (перев. у харчуванні). — Ховати
[пшеницю]? Від кого? — спаленіла Вустя. — Від тих,
що на фронті? Що на голодних пайках сидять? (Олесь Гончар,
II, 1959, 149).
Не сиділи (не сидів, не сиділа і т. ін.) голодні
(голодний, голодна і т. ін.) — хто-небудь мав чим
харчуватися. Андрій був при роботі і хоч не весь заробіток
приносив додому, а все ж голодні вони не сиділи (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 41); Сидіти без діла — нічого не робити,
гайнувати час. Тут всі по волі забавлялись.. Ніхто без діла
не сидів (Іван Котляревський, I, 1952, 115); Славна кобза твоя
неспокійна була, Не привикла без діла сидіти (Панас Мирний, V,
1955, 282); Сидіти без хліба — голодувати; терпіти
нестатки, мати нужду. — Дайте, пане, милостивий...
хоч копійку дайте... мати вмирають... два дні без хліба
сидимо (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 131); — Ти ж без хліба сидиш
(Михайло Стельмах, I, 1962, 582); Сидіти голодним (голодний) —
бути голодним, голодувати. — Та прожра буде за двох
класти [їсти], а я повинен голодний сидіти (Панас Мирний, I,
1954, 332); Сидіти тихо — поводитися сумирно, не
робити галасу; не вживати ніяких заходів. — Утік до
нас — сиди тихо, а робиш шкоду — айда [гайда] назад...
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 383); Якісь дивні відносини були у
властей з опришками. Наче умовилися: коли ви будете
сидіти тихо, то й ми будемо сидіти тихо (Гнат Хоткевич,
II, 1966, 181).
♦ Під п'ятою сидіти див. п'ята; Сидіти в боргах —
мати дуже багато боргів. — Поміщики, думаєте, не
сидять у боргах? (Михайло Стельмах, I, 1962, 369); Сидіти в дівках
див. дівка; Сидіти в запічку: а) мати затишний
притулок. Ростіть, ростіть, дівчаточка! Добре сидіти
в теплому запічку за старими головами... (Пантелеймон Куліш,
Вибр., 1969, 263); б) не втручатися ні в що, перебувати
осторонь чого-небудь. Таку сказав [Латин] річ старшинам:
— ..Мовчки в запічках сидіте, Розгадуйте, що їсть і
пить (Іван Котляревський, I, 1952, 184); Сидіти за спиною чиєю — бути
на утриманні, під захистом, опікою кого-небудь — Ви
ж нічого робити не вмієте. За маминою спиною сиділи
(Антон Хижняк, Тамара, 1959, 64); Сидіти, згорнувши (склавши,
спустивши і т. ін.) руки див. рука; Сидіти [й (і, та)] не
рипатися — бути бездіяльним; не втручатися ні в що;
не займатися чимсь бажаним. Гай-гай! Куме, куме! Сиди
з лихом дома та й не рипайсь! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 33);
[Храпко:] Сиди дома і не рипайся (Панас Мирний, V, 1955,
163); О, вона бачить його наскрізь, всі його думки й
бажання, то нехай він сидить, не рипається, в бабське
діло не мішається (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 275); — Сидіти —
не рипатись і краще працювати біля свого наділу, який
він не є (Михайло Стельмах, I, 1962, 13); Сидіти на віру див. віра 1;
Сидіти на шиї (на голові) чиїй, у кого, діал. кому —
бути на чиємусь утриманні, під чиєюсь опікою,
обтяжуючи кого-небудь. Доводиться [Демидові] на
батьковій шиї сидіти... (Борис Грінченко, II, 1963, 66); Нема чого
сидіти на шиї в оцих чесних роботящих людей, приховувати
від них своє творче безсилля, зловживати їхньою
гостинністю (Олесь Гончар, Новели, 1954, 95); — Добре тобі
й говорити, коли тобі на шиї не сидить сім дочок (Нечуй-Левицький,
I, 1956, 125); Тітка приїздила щороку в тім часі на
«віддих». Пробувала в неї майже цілий місяць.. Славко не
приходив. Мабуть, тому, — була в неї така думка
що тітка сидить їй на голові (Лесь Мартович, Тв., 1954, 427);
Сидіти ні в сих ні в тих — почувати себе ніяково, бути
в нерішучості. Дарка сиділа ні в сих ні в тих і не знала,
як одмінити розмову (Леся Українка, III, 1952, 642); Гавриш,
зашарівшись, прикусив губу. Він сидів ні в сих ні в тих
(Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 289); Сидіти в кишені у кого,
чиїй — бути в повній фінансовій залежності від
кого-небудь; бути чиїмсь боржником; Сичем (сичами, як
сич) сидіти див. сич.
4. за чим, над чим, з чим, на чому. Займатися чим-небудь,
робити щось сидячи. Сидите десь за перекладами,
коректами, статтями і т. ін. (Михайло Коцюбинський, III, 1956,
380); Можна було сидіти в садку з роботою, як у хаті
(Леся Українка, V, 1956, 226); Сидить [учителька] над зшитками
(Володимир Сосюра, I, 1957, 405); Побачив [Варчук], що високе
начальство сидить не в хаті за якимись важливими
паперами, а в дубовій коморі за самогонним кубом (Михайло Стельмах,
II, 1962, 216); Через кілька хвилин ми з Юрчиком
уже сиділи на веслах (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 66); — Чотири
техніки та ще рисувальники сидять на проекті... (Іван Ле,
Міжгір'я, 1953, 47).
Над книжкою (книжками) сидіти див. книжка.
5. над ким, коло кого, біля кого, з ким. Перебувати, проводити час поруч з ким-небудь, доглядаючи його (про дитину, хворого і т. ін.). [Кнуриха:] Усе б сиділа коло його і не одходила нікуди. На тебе припоручено шпиталь, а тобі до других байдуже, аби одному Василеві було добре (Панас Мирний, V, 1955, 100); День і ніч тра [треба] було сидіти коло слабої (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 465); Мартоха навіть не раз спихала головну господарську роботу на старших дочок, менших попускала «байди бити», а сама сиділа з Гапкою, то бавлячи її, то лікуючи всякими ліками (Леся Українка, III, 1952, 667); Це ж уперше отут і побачив [Данько] колись Наталку.., коли вона сиділа над умираючою матір'ю (Олесь Гончар, II, 1959, 342).
6. розм., заст. Займати яку-небудь посаду або якесь
місце, виконувати якісь обов'язки; служити, бути
кимсь. Через рік сидів [Кирило Іванович] уже на місці
помічника столоначальника. (Панас Мирний, I, 1954, 56);
— Якої неволі сидіти в дяках? (Степан Васильченко, II, 1959, 76).
Сидіти (сісти) на престолі див. престол; Сидіти (сісти)
на троні див. трон.
7. розм. Бути ув'язненим, позбавленим волі. — То. ні! не я сиділа у острозі, а Левко сидить (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 278); Довго сиділи в тюрмі рибалки, доки їх покликали на суд (Нечуй-Левицький, II, 1956, 251); — Пан Остап сидить у міській в'язниці (Олександр Довженко, I, 1958, 268); Сиділи ж в одній камері з усіх країв люди (Андрій Головко, II, 1957, 258).
8. тільки 3 ос. Міститися, розміщуватися де-небудь.
Чорнява голівонька.. сиділа на високій шиї (Панас Мирний,
III, 1954, 179); — Деревину й ту скалічено. Осколки
скрізь сидять (Василь Кучер, Черв, вогонь, 1959, 49); У дядечка
Лупу кошлаті сиві брови, що низько сидять над очима
(Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 53); На голові в нього сидів
велений, як листя лопуха, капелюх (Степан Чорнобривець, Визволена
земля, 1959, 25);
// перен. Таїтися, міститися, глибоко
вкорінюватися в кому-, чому-небудь (про думки, почуття,
нахили, звички і т. ін.). А в дядьковім старім тілі
сидить молода, свіжа, тепла душії (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
467); У нього наче біс сидів у голові (Юрій Яновський, II, 1958,
248); «Біс ревнощів», що сидів у ньому, знову заволодів
ним (Андрій Головко, I, 1957, 476); — Ну, скажи, а дрібнобуржуазна
стихія здорово сидить у тобі? — добряче ворушаться
неглибокі віспинки навколо рівного носа
(Михайло Стельмах, II, 1962, 143).
♦ Сидить у крові у кого, розм. кому — кому-небудь
від народження притаманне щось, що становить невід'ємну
особливість його характеру, вдачі. Хома, який умів
8 кожного покепкувати, водночас викликав і загальну
симпатію до себе своїм гумором та затятим колективізмом,
що, здається, вже сидів йому в крові (Олесь Гончар, III, 1959,
230).
9. тільки 3 ос. Бути поміщеним куди-небудь (у піч і т. ін.) для виготовлення, обробки. Сиділа в печі хороша Паляниця (Леонід Глібов, Байки.., 1959, 201).
10. тільки 3 ос., у сполуч. із сл. гарно, добре або погано, незграбно і т. ін. Приходитися в якийсь спосіб до статури, ноги і т. ін. (про одяг, взуття, головний убір). Йому любо, міряючи, слухати скрипу блискучих чобіт, дивитися, як вони гарно сидять об нозі (Панас Мирний, IV, 1955, 125); Одіж на ньому добра, але сидить якось незграбно (Юрій Яновський, I, 1958, 191); Шинеля сиділа як влита, а зверху шкіряний пояс виблискував мідною бляхою з бомбою (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 121); На Миколі Гуртовому добре сидів гарно пошитий темно-коричневий костюм (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 277).