СИГА́РНИЙ, а, е. Прикм. до сигара. Ми за сигарним
димом бачимо Хиже, потворне обличчя війни (Петро Дорошко,
Єдність, 1950, 117);
// Признач. для сигар, їх виготовлення,
зберігання і т. ін. Сигарний тютюн в порівнянні
з цигарковим має вищу міцність, гіркий присмак і
специфічний аромат (Технічні культури, 1956, 358); Містер
Ейбл м'яко поклав верхню губу на сигарний мундштук
(Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 40).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 156.