СИ́ЛА, и, жін.
1. Здатність живих істот напруженням
м'язів робити фізичні рухи, виконувати різні
дії; фізична енергія людини, тварини. Хто б не
завважив молодецьку силу у руках і в ногах, усяк би
сказав, що не зовсім іще лихо (Пантелеймон Куліш, Вибр.,
1969, 105); Його руки залізна сила, немов мітлу,
вгору м'я [мене] підняла (Іван Франко, XIII, 1954, 68); Для
неї він був тільки парубок — матрос богатирської
сили та вроди (Олесь Гончар, II, 1959, 266); Досі ходять..
легенди про страшну Павлову силу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964,
285); Сила, що її розвиває бджола при ходьбі, досить
велика (Бджоли, 1955, 32);
// перев. мн. Фізична
здатність або можливість робити, здійснювати що-небудь.
— То не з твоєю силою справитись з мішками і з шкапою
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 53); Він швидко виснажувався,
сили його кидали (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 19); Він відчув
знову, як прибувають його сили, дивився в вікно, вдалину
(Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 601); * Образно. Чому не
плакало так море, коли тихі та лагідні хвилі марнували
сили й вік недовгий (Леся Українка, I, 1951, 238);
// Фізичний
вплив, насильство. За часів феодалізму, коли сила
була єдиним законом, оборонні муровані укріплення
стали неодмінною приналежністю не тільки садиб феодала
чи монастиря, а й багатьох міських поселень (Літературна Україна,
9.IX 1966, 4);
// Життєва енергія, життєдайність кого-,
чого-небудь. В грудях у неї радісно билась хвиля нової
сили (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 312); Від цих людей била жива
сила, енергія й живодайна радість (Олесь Досвітній, Вибр., 1959,
355); Молодий я, молодий, Повний сили та одваги (Павло Тичина,
I, 1957, 3); Насіння бобів, збіжжя, овочів, цибулини
лілій бубнявіли від весняної життєдайної сили (Олександр Довженко,
I, 1958, 437).
Бичача (воляча) сила — незвичайна, велика фізична
або життєва енергія. З його грудей рветься невгамовна
бичача сила (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 512); [Куць:] А я чув
інакше: сила воляча, а розум курячий (Яків Мамонтов, Тв., 1962,
436); Дарма, що незграбним здається управитель, — воляча
сила вкладена в його руки (Михайло Стельмах, I, 1962, 290);
Вбиватися (вбитися) в силу див. вбиватися; Вибиватися
(вибитися) з сил див. вибиватися; Вимотувати
(вимотати) сили див. вимотувати; Відбирати (відібрати,
одбирати, одібрати) силу кому; Забирати (забрати) сили
у кого — робити безсилим; позбавляти сил; знесилювати.
[Кассандра:] Ти одібрав мені остатню силу
тим спогадом... (Леся Українка, II, 1951, 311); Як згадаю
дорогу додому, то аж страх бере, стільки вона забере
у мене сил (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 335); Добувати останні
сили (останніх сил, всі сили, всіх сил) див. добувати;
Збирати (зібрати) сили (всю силу, всі сили, рештки
сил, останні сили і т. ін.) див. збирати; Збуватися
(збутися) сили (сил); Збувати (збути) силу — ставати
безсилим; знесилюватися. Ходила [Пилипиха] все кволій
[кволіше], поки не збулася сили своєї — і тоді лягла
вже, знемоглася і лежала понура (Марко Вовчок, I, 1955, 241);
Збулася сил душа убога (Павло Грабовський, I, 1959, 190); — Лев,
мабуть, дурненький Або ж на старість силу збув, Що
став такий плохенький (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 30); З
останніх сил — з найбільшим напруженням, докладаючи
неймовірних зусиль. З криком «ох, боже мій!.. ох,
боже!..» вона шарпнулась з останніх сил і наосліп кинулась
в очерети (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 364); — Цього китайця
я залишив на островах, — заперечив Богдан ніби з останніх
сил (Юрій Яновський, II, 1958, 134); З усієї (зо всієї) сили;
З усією силою; З усіх сил — з максимальним
напруженням, інтенсивністю. Старий батько З усієї сили
З молодицями танцює (Тарас Шевченко, I, 1963, 316); Остап опиравсь
бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 355); Панас раптом закричав з усієї
сили (Юрій Яновський, II, 1958, 178); Сахно підняла весло і
хотіла востаннє з усієї сили відштовхнутися (Юрій Смолич, I,
1958, 78); Аж запищала [бабуся] від натуги, кричучи
зо всієї сили (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 199); Малуша не боялась
роботи, як і раніше, вона працювала з усіх сил (Семен Скляренко,
Святослав, 1959, 105); Мірятися (помірятися) силами
(силою) з ким — взаємно порівнювати фізичну енергію;
перевіряти свою спроможність у боротьбі, бою і т. ін.
Він пригадував найтяжчі бої, в яких йому доводилось
мірятися силами з ворогом (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965,
241); У нього визріла невідступна думка — самому
особисто помірятися силою з воєводою, на мечах зійтися
з ним (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 122); Набирати
(набрати) силу (сили) див. набирати; Набиратися
(набратися) сили (сил) див. набиратися; Набувати (набути)
силу (сил) — зміцнюватися, укріплюватися, ставати
сильним. [Кирило:] І оце на все літечко до нас? Силу
витрачену набувати, здоров'я наживати? (Панас Мирний,
V, 1955, 143); Над (понад) силу: а) з великими зусиллями.
На облупленій залізній дощечці.. над силу можна було
розібрати: «Власність міщанина Петра Арсеновича
Босняцького» (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 30); Над силу стримуючи
ворожий натиск, Бармаш, як, певно, і весь гарнізон,
свідомо і підсвідомо жив і боровся для перемоги
(Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 141); б) примушуючи себе.
Майор над силу посміхнувся (Ле і Левада, Південний захід,
1950, 18); в) (кому) неможливо, зверх можливостей;
занадто важко. [Міріам:] Всіх [любити], окрім тебе,
— се можливо. Але тебе і всіх — се понад силу
(Леся Українка, II, 1951, 117); Дівчинка спробувала й собі бігти
за всіма, але це виявилося їй над силу (Юрій Яновський, I, 1954,
12); Ще одна воєнна зима? ..Ні, це було понад силу
розтерзаній, розруйнованій громадянською війною країні
(Олесь Гончар, II, 1959, 371); На повну силу — з великим
напруженням, найбільшою інтенсивністю (робити щось).
Микола Гуртовий якийсь час бурить не на повну силу
(Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 238); На силу: а) щоб мати
фізичну енергію, щоб була фізична енергія. Перший
грім,.. дівчата біжать стрімголов умитися з криниці
і втертися червоним поясом — на красу, а хлопці
беруться за ріг хати й силкуються підняти — на силу
(Юрій Яновський, II, 1958, 182); б) фізичною енергією. На
виріст, і на силу, й на личко у батька вдавсь (Марко Вовчок, I,
1955, 277); Невидима сила див. невидимий; Опадати
(опасти) з (із) сил див. опадати; При силі (силах) —
хто-небудь наділений фізичною енергією; міцний;
працездатний. Шинкар, видно, при силі був, бо тільки,
струхнувся, так усі й одскочили (Панас Мирний, I, 1949, 229);
Незважаючи на контузію, чоловік ще, видно, при силі,
руки дублені, міцні, почувається, як обіймуть, —
спроста не випручаєшся (Олесь Гончар, II, 1959, 13); Сила
не служить див. служити; Сила повиходила з рук див.
повиходити; Сили (сила) зраджують (зраджує) див.
зраджувати; Сили, як у бика у кого — хто-небудь
дуже сильний. Коса не клепалася відколи й куплена і..
він міг косити нею тільки тому, що в нього було
сили, як у бика (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 249); Сили, як у
горобця (комара) у кого — хто-небудь дуже слабкий.
— Як він тим молотом грюкатиме, коли в нього
сили, як у горобця? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 36); Сил
не жаліти див. жаліти; Скільки [є (було, маю,
має, маєш, стає, ставало і т. ін.)] сили — з
максимальним напруженням, найбільшою інтенсивністю.
В чистім полі, скільки сили, Я гасаю на коні (Павло Грабовський,
I, 1959, 286); Юзя здавила скільки сили Мартоху
за руку (Леся Українка, III, 1952, 634); Від швидкої їзди
дух забило Рубінові, і він закричав скільки сили:
«Га-га-га! Гур-р-р-а!» (Іван Сенченко, Опов., 1959, 12); Він
боровся з своєю думкою дуже, дуже, скільки було сили
(Нечуй-Левицький, I, 1956, 130); Вірив я в те, що треба кожному,
наче тій смеречині,.. скільки сили стає пробиватися до
сонця (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 17); Ми тоді обидва
хвилювалися й кричали, скільки сили ставало в молодих
легенях (Гнат Хоткевич, I, 1966, 147); Через силу: а) з великим
зусиллям. Сяк-так добрела [Оксана] через силу до Миколиної
хати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 464); б) примушуючи себе.
— Чортзна-що верзе! — через силу осміхнувся
батько (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 57).
2. Здатність людини до духовної діяльності, до вияву
своїх розумових або душевних властивостей (волі, розуму,
характеру і т. ін.). Подай душі убогій силу, Щоб огненно
заговорила (Тарас Шевченко, II, 1963, 281); Треба дуже великої
сили волі, щоби спокійно переносити на собі ту зневагу
(Лесь Мартович, Тв., 1954, 300); Командувач виявив за даних
обставин всю силу характеру й рішучість полководця
(Юрій Яновський, II, 1958, 237); Звідки береться в них
[машиністів] непоборна сила духу (Олександр Довженко, I, 1958, 38); Він
має силу волі, щоб вчасно виправити легковажну поведінку
(Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 17);
// Душевне піднесення.
В серце кожного вливали незламну силу ці слова (Володимир Сосюра,
II, 1958, 489); Я й досі ще здригаюся від бадьорості й
сили, що їх відчув я, переглядаючи картину (Юрій Яновський,
II, 1958, 12);
// перев. мн. Сукупність фізичної, духовної
й розумової енергії людини, необхідної для здійснення
якоїсь дії, вчинку і т. ін. В золотому труді віддамо
ми Вітчизні всі сили (Володимир Сосюра, Поезії, 1950, 6);
Гідролітаки, планери, ракети — ось точки докладання сил
Корольова на різних етапах життєвого шляху (Наука і життя,
4, 1971, 33);
// Спроможність, можливість робити що-небудь,
діяти. Сперечалися завзято, та сили були нерівні
(Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 148); Хай спогад в серці
будить силу Здолати лихо та біду (Любомир Дмитерко, В обіймах
сонця, 1958, 58).
♦ Всіма силами — будь-якими засобами, способами;
докладаючи всіх зусиль. Він не помічає Хо, що всіма
силами намагається звернути на себе його увагу (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 174); Всіма силами хотіла [Параска] звернути
розмову у другий бік (Гнат Хоткевич, II, 1966, 259); Герус уже
не каявся, а всіма силами доводив свою непричетність
(Михайло Стельмах, II, 1962, 226); Докладати (докласти) сил див.
докладати; Збирати (зібрати) сили в кулак див. кулак;
Лізти з сили див. лізти; Надривати (надірвати,
надсаджувати, надсадити) сили див. надривати, надсаджувати;
Напружувати (напружити) [усі (останні)] сили див.
напружувати; Не в силі — не мати можливості, бути
неспроможним. Нас пригоди спинити не в силі (Павло Грабовський, I,
1959, 498); Солдат віддав знамено до музею, Хоч був не в
силі здержати сльозу (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 30); Осадивши
коней, ми стояли й дивились, не в силі промовити
жодного слова (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 9); Не
під силу кому: а) абсолютно, зовсім неможливо або важко.
Одній — не під силу боротись людині (Іван Нехода, Хто сіє вітер,
1959, 240); б) нестерпно. І вдруге дівчина йому відмовила.
І ще гірш не під силу стало козакові (Марко Вовчок, Вибр., 1937,
162); в) непосильний, надсильний. — Християнству
ця ноша [врятування цивілізації] вже не під силу (Михайло Стельмах,
II, 1962, 61); г) бракує вміння, здібностей і т. ін.;
хтось не може охопити або осягнути якоїсь справи.
Катюша грала її [«Крейцерову сонату»] частинами,
вона їй подобається, але заграти цілу, з початку до
кінця, без перериву, їй не під силу (Леся Українка, V, 1956,
221); — Ясна річ, що самому не під силу було б усе
підняти: допомагає територіальна парторганізація,
допомагає райпартком (Остап Вишня, I, 1956, 368); Те, що не під
силу було зробити російським дворянським інтелігентам..,
виявилось під силу виходцю з плебейського, різночинного
середовища (Радянське літературознавство, 3, 1957, 47); д) не вистачає
фізичних сил. Сто п'ятдесят [машин]? Звичайно,
стільки він не зможе спустити. Це нікому не під силу,
а сто можна (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 296); Не по
силі — важкий для виконання або розуміння; не
відповідний фізичним або духовним можливостям. Мар'я
увійшла в хату з оберемком дров у руках. Видно, вони
були їй не по силі, бо вона аж зігнулася (Панас Мирний, III,
1954, 72); Не при силі — не мати фізичної енергії або
здібностей. Саме тоді, коли був [Степан] не при силі
робити, баби його гризли невмируще, а п'яний тесть
ще й бити сікався (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 36); Я не
торкнувся в цій статті багатьох питань перекладацької
практики.. Все схопити я й не при силі (Максим Рильський,
IX, 1962, 57); Ні за яку силу — нізащо. — Плети!
У нас із Німеччиною договір, — ні за яку силу не погоджувався
на війну Оксен (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 206); Ніяка сила
— ніщо. Роги і хвіст вмить приросли так, що ніяка
сила їх не відірвала б (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 48);
— Ніяка сила Тут мене.. не вдержить (Іван Франко, XIII, 1954,
365); Віки стояв [дуб] серед поля дужий, жилавий,
присадкуватий і ніяка сила його не брала (Юрій Збанацький, Єдина,
1959, 7); Ніякою силою — ніяк. Він, Козаков, якого
на тактичних навчаннях ніякою силою не вдавалось
командирам змусити повзати по-пластунському щиро,
без фальшу, тут повз так, ніби це з дитинства було
його найулюбленішою справою (Олесь Гончар, III, 1959, 106);
Під силу кому — відповідно до фізичних, духовних і
т. ін. можливостей кого-небудь. Здоровенні, напівголі,
спітнілі, бронзові ковалі гатили своїми, тільки їм під
силу, молотами по ковадлах (Олександр Довженко, I, 1958, 227);
Створення.. справді мистецького образу, — не легка справа,
вона під силу тільки справжньому майстру (Вітчизна, 8,
1958, 131); Майже всім колгоспам району під силу
купити трактори та інші машини вже в 1958 році
(Колгоспник України, 4, 1958, 6); Підупадати (підупасти) на силі
див. підупадати; По силі кому — доступний для
виконання або розуміння кого-небудь; відповідає чиїмсь
фізичним або духовним можливостям. Він.. знає, що
шахтарський труд не кожному по силі (Петро Дорошко, Три богатирі,
1959, 7); Почуватися (почутися) на (в, у) силі
(силах) див. почуватися; Пробувати (спробувати) свої
(своєї) сили (свою силу) — перевіряти свої можливості,
здібності, здатність створити що-небудь. Зовсім
самостійною моєю роботою, де я пробував сили як сценарист,
режисер і актор одночасно, був фільм «За стіною» (Амвросій Бучма, З глибин
душі, 1959, 14); Давно вже хочеться мені спробувати
своєї сили на чомусь більшому (Михайло Коцюбинський, III, 1956,
256); Скільки твоєї (вашої) сили; Скільки твоя (ваша)
сила — скільки можеш, скільки хочеш. — Йди, каже,
туди, там землі не міряні, бери, займай, скільки сили
твоєї, рубай ліс, став хату, хазяїном будеш... (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 379); Скріпляти (скріпити) сили див. скріплювати;
Скріплятися (скріпитися) на силах (силою) див.
скріплюватися; Спадати (спасти) на силах (із сил) див.
спадати; У міру [моїх (своїх і т. ін.)] сил — наскільки
можливо. Всю ніч чесно, в міру своїх сил, виконував він
з молоддю свої вироки, розбиваючи німецькі каски
березовим прикладом своєї трьохлінійної гвинтівки (Олександр Довженко,
I, 1958, 150); Упадати (упасти) на силі (на силах) —
втрачати сили; знесилюватися. Петро кволиться да й
кволиться, а сердитий, — то ще більше упадає на силі
(Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 113); Юра й Видерка впали духом
і на силах (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 72); У розквіті сил
див. розквіт; У силі: а) наділений фізичною та духовною
енергією; працездатний. Як зазнати чоловіка у красі
його, у квіту, в силі, як зазнати його доброго (Марко Вовчок,
I, 1955, 250); — Високий, рівний станом, парубок саме
в силі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 106); б) який має владу, вплив.
Доки отаманувала [Ганна], доки була в силі, знаходила
собі забуття в різних командирських клопотах, не мала
стільки часу для роздумів, як зараз (Олесь Гончар, II, 1959,
261); в) бути спроможним зробити що-небудь. Ви самі
будете в силі покінчити те, що заміряєте (Леся Українка, V,
1956, 353); Я ще в силі Завзятіше й сильніше роздмухати
його [вогонь вояцький] (Микола Бажан, Вибр., 1940, 134); Тоді
[у старості] я не зможу розповісти їй те, що тепер у силі
(Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 14); У силу: а) (чого) через що,
внаслідок чого. До розмови дівчина приставала лише
в силу необхідності, більше відповідаючи на якісь запитання
(Василь Козаченко, Листи.., 1967, 101); б) (заст.) насилу, ледве.
Наштирили Зайку [Зайця] злиденні хорти, У силу
він мав одкрутитись (Іван Манжура, Тв., 1955, 256); У силу
можливостей — наскільки можливо. Я, в силу можливостей,
передав враження своє від доповіді (Вітчизна, 5, 1956,
16); Що [є (було і т. ін.)] сили — з максимальним
напруженням, найбільшою інтенсивністю. Ось почав він,
що є сили, Жінку з хати викликать (Іван Франко, XIII, 1954,
268); З розгону налетів [Саїд Алі], що було сили вклеїв
приставу кулаком у пику (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 92); Зінька
бігла, що було сили, аж у вухах вітер свистів
(Андрій Головко, II, 1957, 177); Що маєш сили див. мати 2.
3. Енергія, що діє на матеріальні тіла. Відцентрова
сила; Сила тяжіння; Сили, з якими електричне поле
діє на заряджені тіла, називаються електричними силами
(Курс фізики, III, 1956, 8); Діють ще й досі мало
вивчені сили внутрішніх напружень, здатні розірвати
найбільшу товщу сталі (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952,
22);
// тільки одн. Міра механічної взаємодії між
тілами. За другим законом Ньютона сила дорівнює масі,
помноженій на прискорення (Яків Перельман, Цікава фізика.., 1950, 27);
Величина, яка характеризує дію одного тіла на друге,
в результаті якої змінюється швидкість тіла, тобто
виникає прискорення, називається силою (Курс фізики,
I, 1957, 70).
▲ Кінська сила див. кінський; Пара сил див. пара 1;
Підіймальна (піднімальна) сила див. піднімальний.
4. Могутність, влада, авторитет. Яке твоє царство,
така твоя й сила (Номис, 1864, № 1557); Боярин,
обдарований такими широкими правами, ставався силою в
селі (Іван Франко, VI, 1951, 39);
// Право розпоряджатися на
свій розсуд. — Голубе мій! Коли б же моя сила, я б тебе
над усім постановила... (Марко Вовчок, I, 1955, 156);
[Микита:] Знаєте, тітко, що іноді щось на мене таке
находить, що, здається, коли б моя сила, то я б усіх людей
порізав (Марко Кропивницький, I, 1958, 77);
// Здатність впливати,
діяти на кого-, що-небудь, справляти враження на когось.
Звуків цих зачаровану силу я все дужче і дужче люблю
(Володимир Сосюра, II, 1958, 106); Говорила не його душа, а сила сільських
звичаїв (Михайло Стельмах, II, 1962, 353); Величезна виховна,
суспільно-перетворююча сила передового і правдивого
мистецтва — факт цілком реальний і незаперечний (Про багатство літератури, 1959, 150); Життя Шевченка — це повість..
про велику силу слова (Слово про Кобзаря, 1961,
12);
// Той або те, що відіграє вирішальну, головну
роль у чому-небудь. Далі річ на те звернув [Собака],
Що він у господарстві — сила (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 68);
Ви, найбільш шанований мною письменник український,
сила й краса літератури нашої (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 195);
Загальновизнано в марксистсько-ленінській науці про
суспільство, що народ є рушійною силою історії
(Максим Рильський, IX, 1962, 189).
Брати (взяти) силу — здобувати владу, набувати
впливу. А там опісля нечистий таки вп'ять [знову]
силу озьме [візьме], підцюкне й потягне низку добру до
погибелі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 27); На передмістю
Александрії живе сім'я грецька (еллінська), в той час, коли
нова віра взяла вже силу (Леся Українка, III, 1952, 728); Мати
силу: а) (з інфін.) могти, бути спроможним. — Коли Ви
маєте силу до осені підождати, то зашліть — у жовтні
або листопаді (Панас Мирний, V, 1955, 382); Розгорявся вогонь
у печі, і в його мінливих обрисах з'являлися примхливі
шматки видінь, начеб оці припасені Фросиною дрова
мали силу відтворити і образ жінки, і її життя (Михайло Стельмах,
I, 1962, 178); б) мати вплив, владу, авторитет
де-небудь. [Річард:] Що ж мені твій Годвінсон?
[Джонатан:] А те, що він в громаді велику силу
має (Леся Українка, III, 1952, 50); в) (над ким—чим) впливати
на кого-, що-небудь, тримати в залежності когось, щось.
Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку на
життя з будучим чоловіком, але дорого дали б, щоби
не відпускати, щоби мати настільки сили над нею?
(Гнат Хоткевич, I, 1966, 44); Слава й ганьба не повинні Над
Гафізом мати силу (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 297); г) бути
дійсним, чинним. — Завітрюжить, видно, завтра, — каже
Корній. — А ось для нас ці прикмети вже не дійсні, —
зауважує льотчик трохи сумовито. — Чому ж не дійсні?
— дивується батько. — Хіба вже не віриш? — Не в
тім річ. Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці
прикмети мають силу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 16).
5. Чинність, дієвість. Конституція СРСР має найвищу
юридичну силу. Всі закони.. видаються на основі і
відповідно до Конституції СРСР (Конституція СРСР, 1977, 58);
— В зв'язку з вибуттям саперного батальйону з міста
Славгорода, депутатський мандат Кузнецова механічно
втратив силу (Андрій Головко, II, 1957, 521);
// Фінансова
дієвість (цінних паперів, грошей). [Храпко:] У
мирового купча не має.. сили (Панас Мирний, V, 1955, 166).
6. Ступінь вияву чого-небудь; напруженість, інтенсивність.
То ніби затихаючи, то знов з подвоєною силою
розгукуючи, стогнав вітер (Гнат Хоткевич, I, 1966, 70); Дмухало
солоним густим повітрям, вітром неймовірної сили.
Був шторм (Юрій Яновський, II, 1958, 57); Всю силу першого
удару бійці на себе прийняли (Володимир Сосюра, II, 1958, 441);
//
Глибина, значущість (розумових або душевних властивостей,
переживань, вражень). Перед силою цієї туги,
перед силою людської любові два вбивці мимоволі опустили
донизу свою зброю і голови (Михайло Стельмах, II, 1962, 58);
Для артиста шлях і знаряддя до справжнього мистецтва
є темперамент, чулість, сила відчування (Про мистецтво театру, 1954, 273).
▲ Сила звуку — величина енергії, що переноситься
звуковими хвилями через одиницю поверхні за одиницю
часу; Сила інерції — міра діяння прискорюваного тіла
на те тіло, що прискорює його; Сила світла — величина
світлового потоку, віднесеного до одиниці тілесного кута,
де поширюється потік. Для характеристики джерела
світла в світлотехніці застосовується величина, що
називається силою світла (Курс фізики, III, 1956, 259);
Сила струму — величина, що чисельно дорівнює кількості
електрики, яка проходить за 1 сек. через поперечний
переріз провідника. Сила струму в провіднику
прямо пропорціональна напрузі на кінцях провідника
(Фізика, II, 1957, 118).
7. розм. Найсуттєвіше, головне; сутність. — Не в розумі тут сила! То все бридня... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 19); [Любов:] Та розумійте ж ви, що не в тім сила, що виграти! В лотереї, як і в усякій азартній грі, головне — риск і осягнення мети (Леся Українка, II, 1951, 27); — В тім і сила дружби, щоб підтримати товариша, який схибнувся, напутити його (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 147).
8. Джерело діяльності, спонукання, могутності, впливу.
Його ніби якась сила тягла до криниці (Нечуй-Левицький, VI,
1966, 308); Якась прекрасна сила наче спрямувала його
руку і диктувала кожен крок (Олесь Гончар, III, 1959, 280);
Ніби якась.. сила відводила від неї всі бомби та снаряди
(Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 87); Соціалізм перетворився в
рушійну силу сучасності (Комуніст України, 3, 1965, 25);
//
перев. мн. Стихійні джерела енергії. [Кравченко:]
Мічурінці йдуть в ногу з народом, дають нашим людям
повну владу над силами природи (Захар Мороз, П'єси, 1959,
221).
9. перев. мн. Озброєні війська. Про давні бої переказували
[некрути], сподіваючись незабаром собі стрітись у
чистому полі з ворожою силою... (Панас Мирний, I, 1949, 218);
— Комбінованими діями всіх армій фронту завдання
оточити й знищити головні сили ворога на північ і на
північний схід від кримських горловин виконано блискуче
(Юрій Яновський, II, 1958, 235); Деяким [з гетьманців] вдавалося
перелізти в городи, і вони тікали з села навздогін
відступаючим головним своїм силам (Олександр Довженко, I, 1958, 153).
Збройна сила див. збройний; Збройні сили див.
збройний.
10. перев. мн. Люди, що належать до якого-небудь
виробничого колективу, до однієї професії; люди,
зайняті якоюсь спорідненою працею, діяльністю.
Кропивницький, Саксаганський, Садовський, Карпенко-Карий,
Заньковецька... всі то як на вибір. Що то утнуть такі
сили! (Панас Мирний, V, 1955, 401); Мене не цікавила перевага
петербурзьких наукових сил над київськими (Володимир Самійленко, II,
1958, 390); До участі в картині були залучені кращі
місцеві режисерські і акторські сили (Українське радянське кіномистецтво, I,
1959, 29).
Жива сила див. живий; Продуктивні сили див.
продуктивний; Робоча сила: а) праця, енергія, спрямовані
на створення, виробництво чого-небудь. Робітники,
шукаючи заробітку, змушені пропонувати свою.. робочу
силу капіталістам (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 20); б) робітники.
Відносини земельні, відносини, що виникають з наймання
робочої сили, та відносини родинні регулюються
особливими кодексами (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 5);
Тяглова сила — худоба, яка використовується для
перевезення чого-небудь, оранки і т. ін. Для успішного
ведення господарства необхідно використовувати й живу
тяглову силу (Соціалістичне тваринництво, 3, 1956, 16); Сивоусі дядьки
скаржились, що нема реманенту, мало тяглової сили —
лишилось-бо після фрица кілька конячин (Юрій Бедзик,
Полки.., 1959, 137).
11. перев. мн. Частина суспільства або суспільна група, що характеризується певними ознаками або спрямованістю у своїй діяльності, своїх намірах. Нікчемні темних сил надії, Що мріють дух наш зупинить (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 231); Ей ви, чорні світу сили, чи ви в розумі-умі? (Павло Тичина, Комунізму далі.., 1961, 29); Для досягнення перемоги над царизмом необхідно було згуртувати різні революційні і прогресивні сили (Комуніст України, 12, 1968, 47); Сили миру в усьому світі ростуть і безупинно ростимуть (Радянська Україна, 3.IX 1950, 4).
12. тільки одн., розм. Велика кількість, безліч, дуже
багато. Що робити? Головко бідна! Позичать? Та хто
таку позичить силу? Пішов я, брате, зароблять (Тарас Шевченко,
I, 1951, 397); Сила роботи у мене перед земським зібранням
(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 234); Для фортепіано М. В.
Лисенко видав силу п'єс, переважно на теми з українських
пісень (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 433); Сила книжок
на полицях і на щитах, виставлених для огляду, викликала
в нього цікавість і жадобу знання (Гордій Коцюба, Нові
береги, 1959, 163); На галявинах купчились липи, обіцяючи
бджолам силу пахучого цвіту (Ігор Муратов, Буковинська повість,
1959, 28);
// у знач. присудк. сл. Не любила я жодного,
хоч їх була сила (Павло Чубинський, V, 1874, 406); Народу сила, ледве
продерешся (Олекса Стороженко, I, 1957, 110); Все чудові будинки
[у місті] в різних стилях, сила на них орнаментики і
скульптури (Леся Українка, V, 1956, 40).
♦ Бий (побий, побила б) тебе (його, її і т. ін.) сила
божа див. бити, побити; Від (од) сили — щонайбільше.
Менш їх [козаків] було зараз: од сили з півсотні (Андрій Головко,
II, 1957, 360); Збиратися (зібратися) з силами (з силою,
на силі): а) нагромаджувати в собі сили;
відпочиваючи, відновлювати свої сили. Все стихло причаїлось,
наче збиралось із силами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 316);
Між боєм біля підніжжя [висоти] і боєм на вершині
проходить, як правило, певний час. Це дає змогу
противникові опам'ятатись і зібратися з силами (Олесь Гончар, III,
1959, 111); Вона зібралась на силі і з легким стогоном
болю підвелась (Леся Українка, III, 1952, 705); б) переборюючи,
перемагаючи в собі страх, боязкість, непевність і т. ін.,
зважуватися на що-небудь. Зібралася [Оксана] з силою
та й давай матері брехати, буцімто Домахи не застала
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 439); [1-й брат:] Переможеш,
Змій поляже. Зважся, з силою зберись І на Гада! (Олександр Олесь,
Вибр., 1958, 465); Марія.. зібралася з силою, ввійшла в
хату і, немічна, лягла біля сина (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958,
33); Вдвох зібралися на силі, Кинули Івана в хвилі (Леонід Первомайський,
Казка.., 1958, 16); З великою силою — докладаючи багато
зусиль, долаючи перешкоди. Скотина третій день
не напована: глибоко водопій занесено, та й сама скотина
у тяжкій неволі; з великою силою до неї можна було
добратися, щоб укинути оберемок соломи... (Панас Мирний,
III, 1954, 10); З нами хресна сила див. хресний; Знати
(тямити) силу (з част. не — сили) в чому — добре
розумітися на чомусь, бути знавцем чогось. Денисові і
нужди мало, ще як що, то й приважує [товар] на руці, мов
силу в ньому зна (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 403); — Мовчи,
бабо! — сказав Кирило Тур. — Ваш брат у сьому не тямить
сили (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 131); На превелику силу —
те саме, що На велику силу (див. великий). Прийшла
до неї бабуся, така старенька, ..що на превелику силу
дибле (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 195); Свирид на превелику силу
витяг з води Луку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 146); Тільки три дні
тому на превелику силу дістали «язика» (Олесь Гончар, III,
1959, 18); Недобра сила див. недобрий; Не його (її, наша
і т. ін.) сила — хто-небудь не має переваги в чомусь.
Явдоха приступила з качалкою до Гната, але Гнат
глянув на неї так грізно, що стара побачила, що не її
сила (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 55); Хто ж виймає шаблю да
горнеться до гетьманського боку, а хто, ніби з ляку,
тиснеться назад, кричучи: — Не наша сила, не наша сила!
До табору! Втікаймо до табору! (Пантелеймон Куліш, Вибр.,
1969, 168); Нечиста сила див. нечистий; Своїми (власними)
силами — без чиєї-небудь допомоги, самостійно.
— Він, бач, дума, — усміхаючись, мовив Шестірний,
— що громада сама своїми силами виб'ється в люди?
(Панас Мирний, I, 1954, 340); За час війни впевнився [Піппо]
в тому, що ніхто не порятує тебе, якщо ти сам не
врятуєшся власними силами (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961,
281); Узяти (схопити) під (попід) силу (сили) кого:
а) взяти попід пахви кого-небудь. Ой, узяли Парасуню
попід обі [обидві] сили (Словник Грінченка); Максим хоче схопити
його під силу, але пес, повискуючи від задоволення,
відскакує (Михайло Стельмах, I, 1962, 218); б) виявитися сильнішим
від когось. Ленін всіх деспотів взяв попід сили й разом з
народом назавжди звалив (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 9);
У силу вбиратися див. вбиратися 1.