СИЛА́К, а, чол., розм. Те саме, що силач. Лише згадував [дід], що був колись силак, що дванадцять пудів на пароплав виносив (Іван Микитенко, II, 1957, 315).
СИЛА́К, а, чол., розм. Те саме, що силач. Лише згадував [дід], що був колись силак, що дванадцять пудів на пароплав виносив (Іван Микитенко, II, 1957, 315).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 167.