СИНЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до синель;
// Вигот.
із синелі. Синельні торочки;
// Признач. для
виготовлення синелі. Після цього [промивання, сушення
й намотування на котушки] пучок волокна з кількох
сотень ниток.. надходить у синельну машину (Наука і життя,
1, 1955, 9).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 181.