СИНІЙ, я, є.
1. Який має забарвлення одного з основних
кольорів спектра — середній між голубим і фіолетовим.
Стрів [Антін] несподівано Марту. Ішла назустріч,
затягнена в синій новий костюм (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
298); Радісно веселили око яскраво-червоні, сині й жовті
фарби, в які помальовано передню стіну кожної хати
(Юрій Смолич, I, 1958, 52); Петро, стрункий, широкоплечий,
з русявим чубом і синіми очима стояв серед хати (Петро Панч,
II, 1956, 512); Він спинився біля куща і зірвав укрите
синім пилом темне гроно винограду (Олесь Досвітній, Вибр., 1959,
431); * У порівняннях. Дні потяглися для мене, як синій чад
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 256);
// Який цвіте квітками такого
кольору. Розкинувсь по землі синій ряст; розрослась зелена
рута (Марко Вовчок, I, 1955, 91); Засиніли довгі смуги
толоки, вкриті синіми та фіолетовими квітками (Нечуй-Левицький, VI,
1966, 85); Боєць стояв над кущиком синіх васильків
(Олесь Гончар, III, 1959, 63);
// Зробл. із квіток такого кольору.
На голові [у Русалки Польової] синій вінок з волошок
(Леся Українка, III, 1952, 232);
// Який кольором наближається
до синього; який має відтінок синього кольору.
От і Дніпро блищить синьою хвилею, і човни по березі
розкидані (Марко Вовчок, I, 1955, 100); Вже синя крига пропливла
Дніпром... Вже гріє сонце (Леонід Первомайський, II, 1958, 186);
У гори вітер з заходу навіяв синіх непроглядних хмар і
заліг (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 77);
// Уживається
як постійний епітет до деяких назв. Ой як зацвіло синєє
море Та різними цвітами (Українські народні пісні, 1, 1964, 102);
Хмаро... Гей хмаро!.. Візьми і мене В край той з тобою
за синєє море (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 62);
// у знач. ім. синє,
нього, сер. Синій колір. Попереду жінка в сірому, а за нею
жінка в синьому (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 286); Вона малює піч
синім і червоним, чорним і рудим, жовтим і зеленим,
як учила її покійна мати (Юрій Яновський, II, 1958, 184).
♦ Синій папірець; Синя бумажка, заст., розм. — у
дореволюційній Росії — п'ятирублевий кредитний білет.
Чіпка взяв гроші, подумав, повертів у руках синю
бумажку, заховав її в кисет з тютюном (Панас Мирний, I,
1949, 242); Синій птах див. птах; Сині мундири —
жандарми, які в дореволюційній Росії носили мундири
синього кольору; Синя панчоха, зневажл. — суха, черства
жінка, що втратила чарівність, цілком віддалася науковим
інтересам, книгам і т. ін. Не любить Ліночка «синіх
панчіх», хоч і самій, між нами кажучи, трьох десятків
доходить (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 197); Синя птиця див.
птиця.
2. Який дуже зблід, змарнів або почервонів, набувши
відтінку такого кольору (про обличчя, шкіру і т. ін.).
Втеребила [мати] в пісок жовтий Старі сині руки
(Тарас Шевченко, I, 1963, 162); На другий день усі бачили Остапа
з червоними очима і синім носом (Панас Мирний, IV, 1955,
30); Ясногорська справді стояла бліда, з синіми смугами
під очима (Олесь Гончар, III, 1959, 196); Біле, аж синє, тіло
його запалилося на сонці, почервоніло на спині та шиї
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 232);
// Який має обличчя, шкіру
такого кольору (про людину). Князь аж синій походжав
Та сам несмілих наливав [споює] (Тарас Шевченко, II, 1963, 25);
Бурунда, німий, синій з натуги і злості, зирнув
довкола по долині (Іван Франко, VI, 1951, 132); Наперед вийшов
велетень-рибалка,.. поліз у воду, одразу став синій
(Юрій Яновський, II, 1958, 190); Не жити вже Демидові на
білому світі, бо ж такий він синій та пухлий (Олександр Довженко,
I, 1958, 307);
// у знач. ім. синє, нього, сер. Відтінок
такого кольору (про обличчя, шкіру). У п'яниці коли не під
очима синє, так плечі в глині (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 211).
♦ Бідний, аж синій — дуже бідний. — Он недавно в
одного чоловіка з сусіднього села хату спалили. А він же
такий бідний, аж синій (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963,
230); Як бубон (пуп і т. ін.) синій (синя) — який дуже
посинів (від холоду, нездужання, злості і т. ін.).
Тряслась [Сивилла], кректала, побивалась, Як бубон, синя
стала вся (Іван Котляревський, I, 1952, 119); Вскочив [Пилипко] у
хату, як пуп синій, зубами цокоче (Панас Мирний, IV, 1955,
288).
3. Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних та інших назв, термінів. Якщо синій люпин добре проростав, розвивається і дає найвищий урожай при ранньому посіві, то білонасінний кормовий треба сіяти в третій декаді квітня (Радянська Україна, 15.I 1954, 2); У Карпатах водяться такі види бабок, як чотириплямиста, красуня блискуча, красуня-дівчина, дозорець, коромисло синє та ін. (Знання та праця, 2, 1973, 10); Синій кит.