в означеннях
Тлумачення, значення слова «синтез»:

СИ́НТЕЗ, у, чол.

1. Метод наукового дослідження предметів, явищ дійсності в цілісності, єдності та взаємозв'язку їх частин; протилежне аналіз. Синтез — це такий логічний прийом, за допомогою якого ми мислено сполучаємо в одне ціле розчленовані в аналізі окремі частини предмета, явища (Логіка, 1953, 14); Основні розумові операції — це порівняння, узагальнення, абстрагування, аналіз, синтез, індукція, дедукція (Наука і життя, 9, 1969, 18); Він [І. П. Павлов] не тільки дав зразки найглибшого аналізу фізіологічних фактів, але зумів дати і їх синтез (Український біохімічний журнал, XXI, 3, 1949, 197).

2. Єдність, цілісність певних сполучених, пов'язаних між собою явищ, предметів дійсності. Велике значення має його [В. І. Немировича-Данченка] вчення про синтез трьох правд, — соціальної, життєвої і театральної, — який є умовою створення повноцінних в ідейному й художньому відношенні вистав (Про мистецтво театру, 1954, 241); Поет високої емоційної наснаги, Гамзатов прагне синтезу знання і мудрості, уміло поєднує ліризм і роздум (Вітчизна, 11, 1968, 155);  * Образно. Сьогодні в синтезі новому хай будуть місто і село (Володимир Сосюра, I, 1947, 35).
 Синтез мистецтв — органічне сполучення та взаємозв'язок різних видів мистецтва в завершеному художньому творі на основі єдиного ідейного задуму.

3. книжн. Узагальнення, висновок із чого-небудь. Це не тільки підручник [з історії давньої російської літератури]. Це синтез всієї довгорічної роботи російських, українських, зарубіжних учених над вивченням давньої російської літературної спадщини (Радянське літературознавство, З, 1957, 33); Як на блискучий приклад.. тісного зв'язку між літературою і народною. творчістю, можна вказати на п'єсу Корнійчука «Правда», що є ніби синтезом народних прагнень до правди (Максим Рильський, III, 1955, 162); Без наявності найширшого синтезу годі створити образ великої узагальнюючої сили (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 45); Великий Каменяр створив і утвердив в українській літературі багато різновидів ліричної, епічної і драматичної поезії, синтезом якої була, без сумніву, філософська поема (Радянське літературознавство, 8, 1967, 62).

4. хім. Одержання або утворення складних хімічних речовин шляхом сполучання простіших речовин або елементів. Під впливом рослинності в ґрунті постійно виникає синтез мінеральних сполук і утворення органічних речовин (Нариси про природу.. Українського Полісся, 1955, 214); Утворення антитіл пов'язане із синтезом білкової молекули (Фізіологічний журнал, VII, 1, 1961, 61); В життєдіяльності клітини істотним є не лише синтез нуклеїнових кислот, а й біосинтез білків (Знання та праця, 8, 1965, 21).
Синтез білого світла, фіз. — утворення білого світла шляхом складання всіх кольорових спектральних променів; Синтез мінералів — штучне утворення мінералів та вирощування монокристалів з окремих елементів чи хімічних сполук у лабораторних або промислових умовах.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 186.

Коментарі (0)