в означеннях
Тлумачення, значення слова «синтезувати»:

СИНТЕЗУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех.

1. Робити синтез (у 1, 3 знач.); узагальнювати, сполучати. Генеральна лінія дальшого розвитку, яку намічає найвищий орган нашої партії на чергове п'ятиріччя, синтезує волю і розум усієї партії, усіх радянських людей (Матеріали XXIV з'їзду КПРС, 1971, 208); Література соціалістичного реалізму за своїм історичним характером — література, яка новаторськи синтезує все найближче нам і найжиттєздатніше, що було в досвіді минулого (Про багатство літератури, 1959, 14); Розбухлість [творів] найчастіше йде не від багатства думок та образів, а від невміння організувати матеріал, художньо синтезувати його (Літературна газета, 12.I 1962, 2).

2. хім. Одержувати, утворювати шляхом синтезу (у 4 знач.). Озброєні теорією хімічної будови, хіміки ще в минулому сторіччі почали синтезувати нові, не знайдені в природі речовини (Наука і життя, 12, 1960, 10); За допомогою електролізу одержують кольорові метали і сплави, синтезують органічні й неорганічні речовини (Вісник АН УРСР, 4, 1971, 17); Тварини не можуть синтезувати білки таким чином, як рослини (Зернові бобові культури, 1956, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 187.

Коментарі (0)