в означеннях
Тлумачення, значення слова «сипець»:

СИПЕ́ЦЬ, пцю, чол.

1. Перепрілий гній або подрібнений торф. Ланки вивозили на поля гній-сипець для внесення його весною під культивацію (Колгоспник України, 4, 1956, 9); Тиша. Спокій. Теплий запах сипцю, щойно вивезеного в поле. Земля відпочивав (Радянська Україна, 1.I 1965, 1).

2. розм. Пересохла або суха земля. Високі сівалки у куряві бродять, Дзвенять сошниками в протряхлій ріллі, Пушать і мережать.. Шамшать у сипці, як вітри в ковилі (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 195.

Коментарі (0)