в означеннях
Тлумачення, значення слова «сирітський»:

СИРІ́ТСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до сирота 1. На сирітський жаль ніхто не вважає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 136); Господи, глянь на сирітськії сльози! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 87); Скривджене з самого малку її сирітське серце догадалося, що Чіпка не такий... (Панас Мирний, I, 1949, 276); Чи не забув її, сирітську дочку? Всміхнулася і рівно круг чола .. коси виклала віночком, У праву руку хусточку взяла (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 79);
//  Належний сироті. [Гаркуша:] Я був тоді по сьомому року, як одного разу приїхав до мого опікуна запорожець; якось й я йому подобався, от він мене і взяв із собою у Січ. Опікун мій згодивсь, — бачиш, легше було загарбать сирітську худобу!.. (Олекса Стороженко, I, 1957, 299); Дебелі плачиндівські полукіпки лежали поруч з удовиними і сирітськими (Михайло Стельмах, I, 1962, 66);
//  Власт. сироті. Зоня на питання Юзині відповідала тільки слізьми, наріканням на свою сирітську долю (Леся Українка, III, 1952, 661); З сирітським лихом добре я спізнався, Бо рано .. без захисту зостався (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 346); Хлопці де не ходять, де не бродять — гонять неспокійні думи.. Вже пізно приходять в хату скрасити свої сирітські настрої (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 137);
//  Який відображає долю сиріт. Ввечері дружки почали розплітати Нимидорі косу й заспівали сирітських пісень (Нечуй-Левицький, II, 1956, 181); Пісні наймитсько-бурлацькі, чумацькі, рекрутські, сирітські, які знаходяться у рукописних збірниках Марковича, служать висвітленню питання класового розшарування в українському суспільстві (Народна творчість та етнографія, 6, 1968, 31);
//  перен. Бідний, нужденний, убогий. — Весілля в нас буде сирітське: без подарків [подарунків] і чарки горілки, а замість короваю хліб святий розділимо (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 298); — Погуляй ще. Твоє життя було й так сирітське та некрасне (Олесь Донченко, III, 1956, 95);
//  перен. Одинокий, самітний. Десь здалека почувся тоненький жалібний сирітський дзвін (Олександр Довженко, III, 1960, 467).
 Сирітська зима — тепла, без великих морозів зима. Вся гора понад Дніпром вкрита була високим лісом і густими чагарниками, а проміж тії зарослі на полянах і пролісках росла висока трава і ніколи не косилась, бо людей тоді було небагацько, та й зими були сирітські (Олекса Стороженко, I, 1957, 238).

2. Признач. для утримання сиріт, піклування про них. Добрі люди помітили, що вона голодує, почали закликати її до себе обідати, а потім якось поклопоталися за бідну сироту, щоб узято її до сирітського дому (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 34); У голові промайнули всі болі дитинства, образи сирітського приюту й штовхани в наймах (Юрій Яновський, II, 1958, 235).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 199.

Коментарі (0)