СИРОТЯ́ТОЧКО, а, сер. Пестл. до сиротятко. Почала над ними заводити, як над померлими: — Діточки мої, сиротяточка дрібні! (Іван Франко, II, 1950, 212); Серце краялося на одну думку, що не дав доньці радості у своїм дому, що наплакалося, набідилося біднеє сиротяточко (Гнат Хоткевич, II, 1966, 98).