СИВА́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що сивуватий. Вітер розбурхав [розкуйовдив] його довге, вже сиваве волосся і бороду (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 327); Рідкі сиваві хмари гусли над западом [заходом], холодний вогкий ві трець зачав повівати (Іван Франко, V, 1951, 158).