СИВОБРО́ВИЙ, а, е. Який має сиві брови; із сивими бровами. Сивоброві мовчазні гуцули Коломийки склали про бійця (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 254); * Образно. Сам сивобровий Час вечоровий Сів відпочить в селі (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 73).
СИВОБРО́ВИЙ, а, е. Який має сиві брови; із сивими бровами. Сивоброві мовчазні гуцули Коломийки склали про бійця (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 254); * Образно. Сам сивобровий Час вечоровий Сів відпочить в селі (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 73).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 155.