СИВОГЛА́ВИЙ, а, е, поет. Те саме, що сивоголовий. * Образно. Найвищий бескид — сивоглавий сторож — На перевалі встав (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 50); Ти синів найкращих, сивоглавий Львове, Обираєш нині на новий похід, — За сумирну працю, за життя щасливе (Максим Рильський, II, 1960, 150).