в означеннях
Тлумачення, значення слова «сизий»:

СИ́ЗИЙ, а, е.

1. Темно-сірий із синюватим полиском; сіро-голубий. Широка річка.. заблищала сизою барвою холодної криці... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 142); Сизий димок виривається з чорного димаря (Панас Мирний, III, 1954, 106); На степ широкий полягла Легким серпанком сиза мла (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 84); Люблю похмурі дні, коли крізь сизі хмари Чуть пробивається проміння золоте (Максим Рильський, I, 1960, 93);  * Образно. [Ірина:] І вам живі властиві почуття? .. Любов — до самозабуття, зненавида — до шалу, до нестями, і сизий сум (Олександр Левада, Драми.., 1967, 402);
//  Який має синюватий відтінок (про шкіру обличчя та його частин). Його окуляри то стрибали на лоб, то спадали на самий кінець носа, то міцно вмощувались на сизому переніссі (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 113); Корнієнко почервонів так, що обвислі щоки його зробилися сизими (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 196).

2. Уживається як складова частина ботанічних та зоологічних назв. Ожина сиза — це багаторічна напівкущова рослина з річними гілками дугоподібно вигнутими, вкритими дрібними колючками (Лікарські рослини.., 1958, 104); Смерека сиза, або однокольорова. Велике дерево, дуже ефектне завдяки сизому кольору хвої і красивій конусовидній кроні (Озеленення колгоспного села, 1955, 81); Пирій сизий; Голуб сизий.

3. у сполуч. з ім. орел, сокіл, голуб, голубка і т. ін., перен., нар.-поет. Уживається при ласкавому звертанні до кого-небудь. Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: Маєш крила, маєш силу (Тарас Шевченко, I, 1963, 68); — Як я його прохала: покинь, соколе, покинь, сизий! (Марко Вовчок, I, 1955, 219); — Уласе, сизий голубе, як мені стало на серці легко! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 338); [Василь:] Марусю, голубочко сиза! Не побивайся так марно… (Панас Мирний, V, 1955, 107); — Чоловіче добрий, голубе сизий, ти багато таких пісень знаєш? (Михайло Стельмах, I, 1962, 49).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 162.

Коментарі (0)