в означеннях
Тлумачення, значення слова «табівка»:

ТАБІ́ВКА, и, жін., діал. Гуцульська шкіряна торбина з орнаментом, яку носять на ремені через плече. Витягалось найкраще лудіне (одежа), нові крашениці, писані кептарі, череси і табівки, багато набивані цвяхом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 310); [Юрасик:] Ми зберемось і підемо від хати. Я покладу кресало у табівку, Та ще свою мережану денцівку (Платон Воронько, Казка.., 1957, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 9.

Коментарі (0)