Словник української мови

ТАБЛЬДО́Т, у, чол. У Західній Європі — харчування за спільним столом у готелях, пансіонах і ресторанах, коли сніданок, обід і т. ін. подають у певний час за єдиним для всіх меню;
//  розм. Стіл для такого харчування. Поки служниці розкладали їхні речі по каютах, вони [дами] намагалися якомога вигідніше влаштуватися на чардаку [горищі], а дехто вже наглянув собі місце за табльдотом (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 602).