в означеннях
Тлумачення, значення слова «таблиця»:

ТАБЛИ́ЦЯ, і, жін.

1. Відомості, цифрові дані, розташовані в певному порядку за графами. Коли цифрових даних дуже багато і їх неможливо зобразити діаграмою, вдаються до складання таблиць (Комуніст України, 2, 1966, 57); У сучасній фізиці на основі математичних методів будується щось на зразок періодичної таблиці Менделєєва: спроба розташувати відомі науці елементарні частинки в стрункій системі (Наука і життя, 11, 1962, 33); У комірчині, де звичайно стояли бідони з молоком та висіли білі халати доярок, сидів Дорош, звіряючи таблицю надоїв (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 133);
//  розм. Табличка множення. — А я вже перший клас закінчив. І писати вмію, і читати, і таблицю вивчив (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 212).
Математичні таблиці — математичні довідники, у яких подано сукупність значень якої-небудь функції для деяких значень змінних (напр., таблиця логарифмів і т. ін.). — Більшість, закінчивши гімназію,.. за рік-два забудуть читати по-грецьки, а на таблицю логарифмів дивитимуться, як теля на нові ворота (Петро Колесник, Терен.., 1959, 99); Таблиця множення — перелік усіх чисел у межах першого десятка, помножуваних одне на одне, із добутком від кожної пари. На останній сторінці обгортки [зошита] надруковано таблицю множення (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 67).

2. рідко. Класна дошка. Сам [о. Телесницький] побіг до таблиці, вхопив крейду (Іван Франко, IV, 1950, 221); Вчитель почав читати якийсь уривок з книги, а школяр писав на класовій [класній] таблиці (Борис Грінченко, I, 1963, 246); Постоявши мовчки на кафедрі, учитель круто повернувся ліворуч, зробив два кроки вниз до таблиці (Петро Колесник, Терен.., 1959, 23);
//  заст. Дерев'яна, грифельна й т. ін. дощечка, на якій учні писали грифелем або крейдою. Отож узяв він [Тарас] свій каламар, та липову таблицю, та крейду, — пішов до школи (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 204).

3. рідко. Те саме, що вивіска 1. — Вже то нема що казати, наш пан тою своєю коршмою [корчмою] так хвалиться! То у него [нього] не коршма, а «касино», — і таблицю таку казав прибити (Іван Франко, II, 1950, 364); З хвіртки мурованого двору, що понад нею вдень можна ледве прочитати поржавілу таблицю «Підприємство вухналів Солейль і К°», висунулось кілька постатей (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 163).

4. Дошка, пластина з пам'ятним написом тощо. Стрункий той міст переїздив я тихо З товаришами. Враз один із них, Підвівши руки, показав мені Таблицю й напис: Спорудили міст 3 наказу Конова бійці радянські. А нижче — місяця число і рік (Максим Рильський, III, 1961, 7); — У просторій палаті побачиш Ти незчисленні події на різьблених мідних таблицях (Микола Зеров, Вибр.. 1966, 330).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 10.

Коментарі (0)