ТАДЖИ́КИ, ів, мн. (одн. таджик, а, чол.; таджичка, и, жін.). Народ, що становить основне населення Таджицької РСР. Бачиш — руський з тобою [Україно], башкир і таджик, Друзі, браття твої, громоносна лавина (Максим Рильський, II, 1960, 179); До іранської групи населення належать таджики — найдавніше хліборобське населення Середньої Азії (Економічна географія СРСР, 1957, 363).