ТАЄ́МНИЙ, а, е.
1. Який навмисне приховують від
інших, відомий небагатьом або тільки кому-небудь
одному. Вони [Галя і Христя] ще дужче затоваришували.
Почалися таємні сповіді важких думок та гадок
(Панас Мирний, I, 1949, 366); Він жив подвійним життям. Одне
було у всіх на очах.. Але було у нього ще інше, таємне
й глибоке життя, про яке могли здогадуватися лише
друзі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 124); Таємний намір;
// Який діє приховано, замасковано. Таємний ворог.
2. Який не підлягає розголошенню; секретний.
Потім служниця кілька раз кудись бігала, знов викликала
панів і знов були таємні наради (Леся Українка, III, 1952,
707); Фрунзе наблизився до Оленчука. — Вважаю зайвим
попереджувати вас, Іване Івановичу, що розмовляли ми
тут про справи цілком таємні. — За це будьте спокійні,
товаришу командувач... (Олесь Гончар, II, 1959, 399);
//
Призначений для ведення справ, які не підлягають
розголошенню. Задумано попрощався [Варава], ще не знаючи,
що йому робити з отцем Миколаєм: чи грати перед
ним дурника, чи наодинці так пригрозити, щоб у того
надовго одпала охота строчити доноси в таємну
поліцію (Михайло Стельмах, I, 1962, 336).
Таємне голосування — подавання голосів на
виборах чи при розв'язанні якогось питання бюлетенями
без підпису або опусканням кульок. — Таємним
голосуванням обирали? — Староста якусь хвилину дивився
на Івана ненависним оком, потім враз посміхнувся
недоброю посмішкою (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 164); Вибори
партійних органів проводяться закритим (таємним)
голосуванням (Статут КПРС, 1971, 12); Таємне письмо —
те саме, що криптографія. — Пане підполковнику, ви
криптографію добре знаєте? ..Коли щось забули,
підучіться в Бараболі. Для зв'язку вам необхідно знати
таємне письмо (Михайло Стельмах, II, 1962, 258); Таємний
нагляд див. нагляд.
3. Не висловлений, не виявлений зовні, затаєний
(про думки, почуття, переживання). Скочив Олексій із
свого місця, неначе зразу виріс, скрутив кулаки, зціпив
зуби од таємної радості (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 291);
У темну ніч я містом тихо брів І в серці ніс своє таємне
горе (Іван Франко, XIII, 1954, 234); Ще одна таємна думка
мучила хлопця. «Що в тій кімнаті?» (Іван Микитенко, II, 1957, 324);
// Невиразний, не цілком усвідомлений. Наближалося
різдво. У кожного мимоволі заворушилася таємна
журба. Згадувалося дитинство, різдвяні колядки й щедрівки,
ялинки, згадувалися рідні й близькі (Зінаїда Тулуб, В степу..,
1964, 308).
4. Те саме, що таємничий 1, 2; незбагненний.
Виноград уже достигав. Цілий день, під палючим
серпневим сонцем, поволі ішов таємний процес наливання ягід
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 278); Біля моря добре думається, і
звичайні слова набирають таємного й великого змісту
(Юрій Яновський, II, 1958, 48); Йди під час в діброву темну,
Де та папороть росте, Що на Йвана в ніч таємну
Сутим золотом цвіте (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 241); Щось
серце опекло, — То виросла якась побіля мене жінка,
Граційна, і легка, й таємна, як сніжинка (Максим Рильський,
II, 1946, 223); Якою ж ви силою володієте, сині небесні
потоки, ви, білі хмари, і ти, пахуча земле, що з одного
робиш звіра, а з другого голуба? Отже, є в тобі таємні
чари? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 377);
// у знач. ім. таємне, ного,
сер. Те, що перебуває за межами людського розуміння;
незбагненне. Фантазіє, богине легкокрила, ..Ти світове
з'єднала з таємним (Леся Українка, I, 1951, 463).
5. Не дозволений законом; конспіративний,
підпільний. Ми знаємо, що про таємний від'їзд за кордон
Пушкін дійсно мріяв (Максим Рильський, III, 1956, 173); Пригадав,
як збиралися вони, робітники порту, на таємні сходки,
як врятували потім одного зовсім юного матроса —
втікача з військового корабля (Олесь Гончар, II, 1959, 45).
Таємна організація — організапія, існування якої не
дозволене законом; Таємне товариство; Таємний
гурток — товариство, гурток, існування яких не
дозволене законом. Таємне товариство ми закладали, і ніхто
з «великих» до нього доступу не мусив мати (Леся Українка,
I, 1951, 187); 1816 року в Кам'янці-Подільському
виникає таємний політичний гурток «Залізні перстні»
(Наука і життя, 7, 1970, 42).
▲ Таємний радник — у дореволюційній Росії —
третій цивільний чин за табелем про ранги, який
відповідає генерал-лейтенантові; особа, що мала такий чин.