в означеннях
Тлумачення, значення слова «таїтися»:

ТАЇТИСЯ, таюся, таїшся, недок.

1. перев. з чим. Приховуючи що-небудь від когось, мовчати; тримати щось у таємниці. Бідний козак таївсь од усіх із своїм коханням (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 99); Домна падала коло чоловіка, розпитувалась: — Що тобі, Семене? Чого сумуєш? Не таїся з лихом передо мною! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 112); [Ярчук (сердечно):] Знаєш що, Романе... Ми друзі. Ми не можемо таїтись один від одного (Іван Микитенко, I, 1957, 399).

2. в кому — чому. Бути непомітним, не виявлятися зовні; існувати в прихованому вигляді. І ніхто й не підозрівав, що в нім дрімає і таїться такий адміністративний геній! (Іван Франко, III, 1950, 81); Народе мій! В далекім листопаді, за Леніним шикуючись в полки.., Відчув ти грізну, титанічну силу, Яка в тобі таїлась з давнини (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 5); Під думи народні настроював свою ліру Кобзар, тому й оживало в його піснях все, що таїлося в серці народу (Слово про Кобзаря, 1961, 43).

3. Ховатися де-небудь, намагаючись бути непомітним. Хоч прірва знову, хоча в чагарнику таїться вовкулака, опівночі ввійду туди (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 291); Ніколи я не знав, що так люблю — До болю, до смертельного жалю — Понад Дніпром сріблисті верболози, ..Бур'ян в напівзасипанім рову, Де часом вальдшнеп, поетична птиця, Між листям жовтим від стрільця таїться (Максим Рильський, II, 1960, 278);
//  Бути десь захованим, непомітним. У холодку, поміж горбами, таївся монастир святий (Михайло Драй-Хмара, Вибр., 1969, 187).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 16.

Коментарі (0)