ТАК-ТО.
1. присл. Підсил. до так І 1, 3. Так-то вони
собі там гуторять, а вдова-небога, встаючи й лягаючи,
поклони б'є перед образом (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 272);
Мій жених був хороший такий, господи! Чорнявий,
ставний... Так-то вже я його сподобала! (Марко Вовчок, I,
1955, 3).
Не так-то — не дуже, не зовсім, не настільки. Я в
Гадячі сього літа не буду, але ж се нічого, жива буду,
ще не раз приїду, а за границю не можна відкладать,
бо туди не так-то легко зібратись, як в Гадяч…
(Леся Українка, V, 1956, 144); — Фашизм не так-то просто
здає позиції. Міняє шкіру, заповзає в нори (Олесь Гончар,
III, 1959, 172).
2. част. ствердж. Уживається для вираження підсумку роздумів з приводу чогось; справді. — Лебідь бачить тільки свою пару, своє взеречко, а людина — ого-го! Їй видно куди ширші обрії! І назад, і вперед. Самі подумайте: хіба є хто на землі крилатіший за людину? Так-то, дочко… (Олесь Гончар, III, 1959, 196).