в означеннях
Тлумачення, значення слова «такий»:

ТАКИ́Й, а́, е́, займ.

1. вказ. Уживається в значенні: саме цей, про який ішла або йде мова, вказуючи на властивість особи, якість предмета тощо; вищезгаданий. Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів.. В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Тарас Шевченко, I, 1963, 3); Пан гуляв у себе в замку, У ярмі стогнали люди, І здавалось, що довіку Все така неволя буде (Леся Українка, I, 1951, 380);
//  у знач. ім. такий, кого, чол. Той, про кого йшла мова. Новопризначеному голові троянівці були раді: хлопець молодий, з розумом, такий діло поведе (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 25);
//  Указує на загальну якість, властивість і т. ін. чого-небудь. — Стара, темна личакова Росія померла і не воскресне. Такий закон природи (Олександр Довженко, I, 1958, 460);
//  Подібний до цього, до інших. — А виноград же то який! У вашому гаю не виросте такий!.. (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 138); Коли б цензура пустила його [альманах] в світ, маємо замір зараз же скласти другий такий альманах (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 201); Де країна є така, Щоб рука трудівника Все, що зла розбила сила, Ніби чаром воскресила..? (Максим Рильський, III, 1961, 18);
//  у знач. прикм. Який був раніше. Гине хист... Уже б тепер не вдав різьби такої, хоч би хто й замовив, минулося... (Леся Українка, I, 1951, 442);
//  перев. із запереч. не. Невідповідний для чогось. [Орест:] Мамо, якраз ти вибрала невластивий час для розмов, я тепер не в такому настрою (Леся Українка, II, 1951, 56); — Не такі мої літа, щоб ганятися за татарами, — говорив старий Бовдюг купці зажурених козаків (Олександр Довженко, I, 1958, 256).
В (у) таке рання див. рання; В (у) такому разі див. раз 1; З таким розрахунком див. розрахунок; З такого ж тіста див. тісто; З такого погляду див. погляд; І (й) таке інше (і (й) т. ін.) див. і 2; Коли [вже] на таке пішлося див. пітися; Не ждати такого див. ждати; Не з таких хто — те саме, що Не з тих (див. той). Данько не з таких, щоб повернути свої гроші тільки на себе, він і сестрі щось купить... (Олесь Гончар, I, 1959, 44); Він не з таких, щоб уклонятися перед багатіями (Іван Багмут, Опов., 1959, 5); Не з такого тіста див. тісто; Не на такого (таких, таку) натрапив (натрапила, нарвався і т. ін.) див. натрапляти, нариватися; Не такої заспівати — щось інше сказати, по-іншому повестися за певних обставин. — Бач, зголоднів [вовк]! — з співчуттям обізвалась Соломія — .. ще й не такої заспіваєш, як живіт присохне до спини... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 349); Отаке й таке див. отакий; Платити (відплатити) такою самою монетою див. монета; Співати такої див. співати; Така правда, як на вербі груші див. груша; Такий самий (самісінький) [..., як]; рідше Такий же [..., як] — схожий на когось, щось, подібний до когось, чогось, однаковий з кимось, чимось. Сонячне проміння пригадало йому один щасливий день в його житті. Це було торік у такий самий веселий майовий [травневий] день (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 21); За дверима на нього чекали товариші, такі самі робітники, як і він (Олександр Довженко, I, 1958, 42); Такий, що здере з [живого й] мертвого див. здирати; Такий, що купить і продасть див. купувати; Такий як слід — який задовольняє потреби когось, чогось; добрий, гарний. — Другим бог і квартиранта пошле такого як слід, — одказав Рубець. — А в мене нелюдим якийсь: есе сидить у своїй хаті (Панас Мирний, III, 1954, 145); Таким робом див. роб; Таким способом; У такий спосіб — те саме, що Таким чином (див. чин). — Дивіться, зенітка! — гукав Маковей товаришам, сподіваючись таким нехитрим способом привернути увагу Ясногорської (Олесь Гончар, III, 1959, 421); Таким чином див. чин; Такого роду див. рід; У такому ж дусі див. дух.

2. вказ. Уживається перед переліком або поясненням, розкриттям змісту чогось у знач.: саме цей, про який буде мова далі; наступний. Ігра [гра] їх [дівчат] така: беруться ключем за руки і, співаючи, пробігають попід руками першої пари (Панас Мирний, V, 1955, 340); В хаті у мене ставлять такі квітки: ірис, фіалки, фрезія, гвоздики і т. інше (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 428);
//  у знач. ім. таке, кого, сер. Те, що далі розкривається, пояснюється. Було й таке, що під тином З сином ночувала... (Тарас Шевченко, I, 1951, 38); — В обстановці багато ще неясного і перш за все — чи долежить зброя до ночі. Може, заберуть її до себе в ешелон. Або таке: чи не переведуть з ешелону в казарму і ті сотні (Андрій Головко, II, 1957, 470).

3. означ. Указує на високий ступінь вияву певної ознаки, властивості, якості, стану когось, чогось: а) перед прикметниками, виступаючи в значенні, близькому до слів: дуже, великою мірою. — Се Шраменко, що переплив Случ під кулями? Їй-богу, я й досі дивуюсь, що таке молоде, та таке сміле! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 61); — І як ти тую Пріську носиш? вона така важка! — так само задумливо говорила панна (Леся Українка, III, 1952, 633); Як вона раніше не помічала, що в нього таке симпатичне обличчя, такі добрі, лагідні очі! (Олесь Гончар, III, 1959, 169); б) перед іменниками, виступаючи в значенні: великий, сильний і т. ін. — І куди ти, сину, підеш по такому холоду? (Панас Мирний, IV, 1955, 288); [Милевський:] Довгенько блукати прийшлось би Сані, а сьогодні ще така спека (Леся Українка, II, 1951, 72); — Хіба можна в таку далеч їхати з їхніми лахами і нещасними копійками? (Михайло Стельмах, I, 1962, 13); в) після прикметників, підсилюючи їх значення. Старший [хлопець] — поважний такий. Стоїть і цигарку крутить (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 460); — Я тоді держав собак тройко, здорових таких, гарних (Гнат Хоткевич, I, 1966, 89);
//  Уживається у функції означення іменників головного речення, які конкретизуються підрядними означальними реченнями. Яке життя, таке й товариство. Зажив тепер Чіпка з Грицьпом душа в душу (Панас Мирний, I, 1949, 325); «Яке коріння, таке й насіння», — говориться в народі. А народ — то розумний чоловік (Літературна Україна, 13.X 1967, 1).
Говорити (казати, плести і т. ін.) таке, що й на голову (на вуха) не налізе див. налазити; Така радість, така радість див. радість; Таке, що й купи не держиться див. держатися.

4. означ., розм. Уживається перев. в окличних реченнях, указуючи на надзвичайність кого-, чого-небудь. До самозабуття бив у долоні й Данько, проводжаючи Нонну зі сцени.. Така дівчина! І скільки вона віршів тих знає (Олесь Гончар, II, 1959, 244); [Горлов:] Ви [кореспонденти] більше б на передову їздили. Там такий матеріал... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 10);
//  у знач. ім. таке, кого, сер. Щось надзвичайне; те, що викликає подив. Карпо Петрович раптом засяв.. — Я йому [синові] цяцьки не подарую... Я для нього таке придумав... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 371); — Олено, а скажи: як ти полюбила Сергія свого? Чи теж з першої зустрічі? — і насторожилась. — Таке скажеш! — знизала плечима Олена (Андрій Головко, I, 1957, 486).
Нічого такого — нічого особливого; Що (ж) тут такого? — уживається в знач.: що тут особливого (доброго чи поганого).

5. означ. У поєднанні з питальними займенниками хто, що, який та ін. утворює складне питання, вказуючи: а) на особу чи предмет, про які запитують. [Дівчина:] А хто вона така? [Хлопець:] Моя товаришка з дитячих літ (Леся Українка, II, 1951, 97); Щорс оглянув лави полонених суворим гнівним поглядом. — Звідки? Хто такі будете?.. (Олександр Довженко, I, 1958, 161); Як діти всі, він був цікавий,.. Про все питав: «Це що таке?» (Володимир Сосюра, II, 1958, 433); б) на суть предмета, явища тощо, про які запитують; що значить, що являє собою. «Ти не маєш права схибити. Ти мусиш завжди діяти безпомилково». Що таке безпомилково? (Олесь Гончар, III, 1959, 367); Він [Блюм] цікавий знати, хто такий Фраєрман (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 120); — Хочеться мені перед боєм, сказати вам, панове, що таке є наше товариство (Олександр Довженко, I, 1958, 258);
//  Уживається в значенні уточнювальної частки саме. Не русалонька блукає: То дівчина ходить, Й сама не зна (бо причинна), Що такеє робить (Тарас Шевченко, I, 1963, 3); По ночах його [Кирила] мучили сни. Уперто снилось, .. що він щось мусить… мусить і не має сили, й сам не знає, що таке мусить… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 219).

6. розм., рідко. Уживається в значенні неозначеного займенника, виражаючи невизначену якість предмета, стану; якийсь. — Ви не спите, мамо? — Ні, сину.. усе думки такі лізуть у голову... (Панас Мирний, I, 1949, 356).

7. у знач. присл. такого, розм. Указує на велику кількість кого-, чого-небудь; стільки. А по обіді понаходило такого людей; розлігся гомін; музики заграли (Марко Вовчок, I, 1955, 193); А це по правді, що один має такого землі, що й за день не об'їдеш, а другий — на яму лише на кладовищі?.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 111).

8. у знач. виг. таке! Уживається для вираження здивування. [Малоштан:] А знаєте, куме, чого це я прийшов? Хочу завтра поїхати на Зелений Кут. [Чирва:] Таке! Чого це вам? (Іван Микитенко, I, 1957, 38); — Може і ти, Килино, думаєш, що в нас що було з ним.. — І таке! Чого б я думала! (Андрій Головко, II, 1957, 113).
[І] сякий і такий; [І] такий і сякий див. сякий; Такий собі — звичайний, не особливий, нічим не примітний. [Річард:] Хай згине світ, а хист хай буде.. [Деві:] Хто ж се так сказав? [Річард:] Та се було таке собі прислів'я (Леся Українка, III, 1952, 16); — Яка ж то робота? — Так... служба така собі... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 242); Я не майстер мартена, а такий собі сталевар, майстром у нас Фрідріх Іванович (Юрій Яновський, II, 1958, 241); Та й (і) був (була і т. ін.) такий (така і т. ін.), рідко — зник (зникла й т. ін.) безслідпо. Пурхнув [Горобець] — та й був такий (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 24); — Шурх [Гарасько] поміж соснами — і був такий. А я стою — з місця не зрушу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 345); Як такий, канц. — узятий сам по собі, безвідносно до іншого. Матерію як таку не можна відшукати,.. тому що не існує жодних способів бачити, відчувати на дотик, чути, тобто пізнавати почуттєво абстракцію матерії (Радянське літературознавство, 6, 1968, 46).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 21.

Коментарі (0)