в означеннях
Тлумачення, значення слова «талановитий»:

ТАЛАНОВИ́ТИЙ, а, е.

1. Який має великі здібності, талант (у 1 знач.). Треба сказати, що д. Коцюбинський дуже талановитий чоловік і дуже живі питання захоплює своїми творами (Панас Мирний, V, 1955, 402); [Оля:] Сошенко побачив, що Тарас талановитий хлопець (Степан Васильченко, III, 1960, 278); Український народ висунув із свого середовища багато талановитих народних поетів-співців, музикантів, художників (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 11).

2. Який виконано з талантом (у 1 знач.); який відзначається високою майстерністю. Спасибі Вам, добродію, велике спасибі за ті несказано любі і милі хвилини, які довелося мені пережити, читаючи Ваші талановиті утвори (Панас Мирний, V, 1955, 378); Переклад поетичного твору повинен бути в першу чергу талановитим (Максим Рильський, IX, 1962, 67); Відгуком на народні думи і запити часу була зокрема талановита творчість О. П. Довженка (Мистецтво, 6, 1958, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 26.

Коментарі (0)