ТАЛІЯ 1, ї, жін.
1. Найвужча частина тулуба; місце, де
носять пояс. Становий.. скочив, як тигр, в очерет і
вхопив Олесю за талію (Нечуй-Левицький, III, 1956, 127); У білій
сукенці, тонесенька в талії, під хвилями буйного
волосся, скидалася (Олена) на велику ромашку (Ірина Вільде,
Сестри.., 1958, 4); В гімнастерці, перетягнутій в талії
командирським Із зіркою ременем, у чобітках.., він
виглядав ще меншим і ще тендітнішим (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 103);
// Частина сукні, одягу, що облягає це місце.
Цариця-мати, у відкритій сукні, з високою талією,..
з захьпленням і любов'ю дивилася на сина-імператора
(Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 171).
2. рідке. Частина тулуба від пахв до стегон. Старші панни скоса поглядали в дзеркало на свої талії, на біл: та рожеві сукні (Нечуй-Левицький, I, 1956, 142).