ТАЛМУДИ́СТ, а, чол.
1. Знавець, тлумач талмуду. І кого тільки тут не було:.. ратмани, бургомістри, судді, прокуратори з пером за вухом, довгобороді талмудисти є оксамитових кафтанах (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 167).
2. перен., розм. Той, хто сприймає будь-які теоретичні положення як догму без перевірки та доказів. Талмудист кліпе чіпляється за кожну букву теорії, ігноруючи суть теорії, вважав кожне положення теорії придатним для всіх часів і всіх обставин (Радянська Україна, 20.VI 1951, 1).