ТАМ.
1. присл. Уживається при вказуванні на місце
більш віддалене порівняно з іншим, ближчим; у тому
місці, у тих місцях; протилежне тут. І там степи,
і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні,
А там голубії, Зеленії (Тарас Шевченко, II, 1963, 64); Десь там,
не в нашій стороні,.. Поївши добре, Лев лежав (Леонід Глібов,
Вибр., 1951, 132); — Чи далеко піхота? — розпитували
в кожного. — Там! — махали їм зв'язківці в чисте
поле (Олесь Гончар, III, 1959, 167);
// Уживається в поєднанні
з питальними займенниками хто, що. Двері тихо
рипнули. — Хто там? — закричала спросоння Кавуниха
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 177); Що там таке? Сміються
всі: «Знов над верстатом Зоз дрімав...» (Володимир Сосюра, II, 1958,
372);
// Вживається у функції співвідносного слова в
головному реченні, якому в підрядному реченні
відповідають сполучні слова де, куди. Любов к отчизні
де героїть, Там сила вража не устоїть (Іван Котляревський, I, 1952,
227); Що сльози там, де навіть крові мало?! (Леся Українка,
I, 1951, 107); А він пригадує село, в садку налиті сонцем
сливи, там, де дитинство протекло (Володимир Сосюра, II, 1958,
436);
// Уживаючись на початку повторюваних речень
або перед однорідними членами речення, означає: в
одному місці..., в іншому місці... Сонце саме заходило..
Там воли ревли; там овечата мекали; там жінки
свиней кликали... (Панас Мирний, I, 1949, 390); Яке просторе,
велике життя відкривається попереду! Там, чуєш,
пущено ще одну домну, там задимів трубами ще один
завод... (Олесь Гончар, II, 1959, 441);
// Уживається в
значенні вказівного слова, що замінює відповідний йому
член попереднього речення, переважно обставину місця.
Багатства в домовину не забереш, а хоч би й забрав,
нащо воно тобі там? (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 114); Микола
пішов на вигін, де стояли старі верби: там його ждав
Кавун (Нечуй-Левицький, II, 1956, 194); Тверді стеблини пирію
потрапляли між спиці коліс, заплутувалися там
(Юрій Смолич, I, 1958, 45).
[І] сям і там; [І] там і сям; [І] тут і там; То там,
то сям (там, тут); То тут, то там — у різних місцях;
подекуди. Я чула скрізь, і тут, і там, як люблять вас,
як вірять вам (Володимир Сосюра, I, 1957, 414); То там, то сям
простяглись до сонця котячі лапки, сухі, бездушні,
м'якенькі, немов оксамит, а між ними польова м'ята кожну
пару листочків прибрала в пояс з геліотропів (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 215); Там і сям.. на сонці грілися жовті гадюки
(Агатангел Кримський, А. Лаговський, І, II, 1905, 102); Перепели
хававкали, то там, то там, перекликаючись один з одним
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 289); То там, то тут поскрипували
чорні, мов з каменю вирізані, верби (Михайло Стельмах, II,
1962, 398); Сіре туманисте поле закипало боєм, то тут,
то там зблискували, рвучи землю, снаряди (Олесь Гончар,
III, 1959, 138); Там же; Там само — у тому самому
місці, де й раніше. Дія п'ята. Там же на курорті.
Великий балкон, з нього вид на море (Леся Українка, II, 1951,
82); Там же на Поділлі новоспечекий дворянин був
урочисто вписаний у дворянську родословну книгу
(Михайло Стельмах, I, 1962, 15); Там і там — у якомусь певному місці.
Хтось передає, що бачили Юрчика там і там: уже
найнявся ватагувати (Гнат Хоткевич, II, 1966, 152); — Я й кажу
товаришу Сазону, що так, мовляв, і так, куркуль живе
там і там (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 167).
♦ Одна нога тут, [а] друга там див. нога; Що ти
(він, вона і т. ін.) забув (забула, забули) там див.
забувати.
2. присл., розм. Потім, згодом, незабаром. Він зараз пішов у танець і взяв перво Катрю, там Марусю, там мене, там і других дівчат (Марко Вовчок, I, 1955, 193); Незабаром і день настав, хмурий, невеселий; а там і ніч налягла (Панас Мирний, I, 1949, 328); От зайшла в них жвава суперечка, Що незабаром в сварку перейшла, А там перекотилася і в бійку (Максим Рильський, III, 1961, 172).
3. част., розм. Уживається під час переліку для заповнення паузи перед однорідними членами речення з відтінком невизначеності, довільності. [Гебрей:] Нехай би се був дім, чи там дворець.., а то — каміння купа величезна (Леся Українка, II, 1951, 243); Треба притьмом Лиску там чи Маньку Сьогодні гнать аж на Попів ланок (Максим Рильський, II, 1960, 304); Гості вели не буденні розмови — про ярмарки чи там храми, а гомоніли про політику, про землю (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 120).
4. част., резм. У сполуч. із займенниками який,
що та прислівниками де, куди, коли: а) посилює
заперечення чиїхось слів, звичайно з повторенням
заперечуваного слова в значенні: зовсім ні. — Чи
добре ж вам жилось без мене? — спитав Джеря. — Ет!
яке там добре! Бідували та побивались в матір'ю до
останнього часу, — сказала Любка (Нечуй-Левицький, II, 1956,
257); — Що ж ви нічого не робите слабій? Замфір
махнув рукою. — Де там нічого... Ворожок та шептух була
повна хата... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 229); [Хома:] Що
мені борці, я сам борець: [Жінка:] Ось годі, Хомо,
який там з тебе борець (Степан Васильченко, III, 1960, 103); До клубу
й не добігла [Ліна], який там клуб, коли весь шарварок
біля контори (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 173); — А тобі,
іроде, й смішно!? — Та де там: печалюся, чим беззубу
жінку буду годувати (Михайло Стельмах, I, 1962, 378); б)
виражає сумнів у реальності або можливості здійснення
чого-небудь. Напрямив [Семен] свої думки на щоденну
роботу. Скільки-то ще доведеться виорать панського
лану? Чи вспіємо за два дні?.. Де там, де там! (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 97); в) надає відтінку невизначеності. Тим
тільки було й душу одводить, що ходить з рушницею та
коли там з дівчатами побалакає (Панас Мирний, I, 1949, 203);
Коли б же хоч тих десять мірок вмолоти — усе було б
хліба на якийсь там час (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 87);
//
Уживається в сполуч. з неозначеними займенниками для
вираження зневаги до когось, чогось або сумніву,
непевності. — Все ж таки він знає, я не міщанка якась
там, а херсонська дідичка (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 21);
— Треба не пустити козаків у село й край! Як трудно
прийдеться, піщани допоможуть, а може, й Глибока
Долина. Це ж яка сила! А їх — сотня якась там
(Андрій Головко, II, 1957, 312);
// У сполуч. з означальним
займенником такий підкреслює високий ступінь вияву
певної якості, властивості когось. Мотря думала теж
про Галю ..«Може, там така, що й не приступайся»
(Панас Мирний, I, 1949, 356); — Приїхали мої з ярмарку і в
одну душу до мене: — Йди та й іди до Тетяни. Там
така дівчина виросла, мов тополя (Михайло Стельмах, I, 1962, 59).
♦ Чого (кого) там нема (немає) див. нема.
5. част., розм. Уживається в спонукальних реченнях, підсилюючи спонукання або надаючи йому грубувато-фамільярного відтінку. — Жінко, давай, що там насмажила (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 299); — Та кажи вже, що там коїться?.. — Та я думаю... — Що ти там думаєш? — зовсім уже розсердився козак (Олександр Довженко, I, 1958, 236); — То скажи хоч, за що ви звелися? За який там картуз? (Андрій Головко, II, 1957, 243).
6. част., розм. Уживається в допустових
конструкціях при вказівці на умову, всупереч якій відбувається
сказане в головному реченні. Аби кого побачив [Охрім]
у біді, зараз вирятує, хоч там як утратиться (Марко Вовчок,
I, 1955, 95); Ну, та вже як там буде, а я поїду додому
(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 158).
♦ А там ще — уживається в ролі приєднувального
сполучника в значенні: крім того, до того ж.
— Та напирають здорово, чорти.. А там ще Махно
збунтувався (Олесь Гончар, II, 1959, 89); [Та] де [вже] там:
а) уживається для цілковитого заперечення того, чого
можна було сподіватися; зовсім ні. Пішов брат
випровадити бабу. Баба й слухати не хоче... Пішла
мама: де там! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 457); Щодня в подвір'я
наше заліта Упертий дятел.. Мурко вже закрадався
до хвоста І сяк, і так, неначе справжній злодій, — Та
де там! Раз — і знявся, й полетів (Максим Рильський, I, 1960,
251); б) виражає сумнів у реальності або можливості
здійснення чого-небудь. — А як багатшими станемо,
то, гляди, і в школу пошлем [сина]. — Де вже там
нашому про школу думати... — махає рукою Явдоха
(Михайло Стельмах, I, 1962, 454); [Та] що там — не варто
турбуватися, соромитися; нічого. [Олімпіада
Іванівна:] — Ну, та що там, перед вами я можу
говорити щиро, ви все одно, що родич (Леся Українка, II, 1951,
39); Хай там що; Хоч там як — за будь-яких умов
і обставин; неодмінно. — Вже хоч там як, а на той рік
і я піду на поле. Вже ж тоді я буду більша (Леся Українка,
III, 1952, 643); Хай там що, а наш час вимагав нового
[шевченківського] бібліографічного покажчика (Вітчизна,
4, 1964, 203); Хто б там не був див. бути; Щоб там не
коштувало див. коштувати; Що там не кажи (не кажіть) —
те саме, що Що не кажи (не кажіть) (див. казати);
Як би там не було; Що б там не було; Хоч би там що
було див. бути.