ТАНЦЮВАТИ, юю, юєш, недок.
1. перех. і неперех.
Виконувати танець (у 2, 3, 6 знач.). Юля Жукова
танцювала з Віктором вальс (Олесь Донченко, V, 1957, 460); І от музики
загули!.. І хлопці жвавії танцюють (Степан Руданський, Вибр.,
1949, 62); Як почали братчики танцювати під бандуру,
він і собі пішов навприсядки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969,
148); [Перелесник:] Линьмо, линьмо в гори! Там
мої сестриці.. будуть танцювати коло по травиці
(Леся Українка, III, 1952, 206); * Образно. Було колись в
Україні — Лихо танцювало, Журба в шинку мед, горілку
Поставцем кружала (Тарас Шевченко, I, 1951, 60); * У порівняннях.
Вітер міцнішав і весь час змінював напрямок, наче
танцював над сніговійним степом якийсь дикий танець
(Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 203);
// неперех. Брати участь
у танці, у танцях. — А що ж ви не танцюєте, вражі
діти? — гукнув він на людей (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969,
201); Тільки розтяг Вихтір гармошку — пішло зовсім
інше діло.. Хто зроду не танцював — і той пішов
вихилясом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 208);
// Уміти виконувати
танець, танці. Зоня знала стільки веселих, дотепних
краков'яків, уміла так гарно танцювати (Леся Українка,
III, 1952, 647).
[Аж] танцює хто — хтось дуже радіє з якогось
приводу. А Тимоха ж то аж танцює, що звів Левка,
господарює усім (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 265); Танцювати
від печі — робити щось, починаючи зі звичного місця
або із самого початку; Танцювати під чию-небудь
дудку див. дудка; Танцює, як не перерветься див.
перериватися1.
2. неперех. Виступати в балеті, бути артистом балету.
Балерина танцює вже багато років;
// перех.
Виконувати певну роль у балеті. Танцювати Одетту в
«Лебединому озері».
3. неперех., перен. Робити рухи, що нагадують
танець; підстрибувати. Усі [діти] танцювали на морозі,
поки зникли з очей і мати і брат (Марко Вовчок, I, 1955, 293);
Юра танцював на одній нозі, диким вереском, оглашаючи
подвір'я (Юрій Смолич, II, 1958, 20); * Образно. Карасикам
сердешним довелось На сковородці [сковорідні]
танцювати (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 150);
// Грайливо або
неспокійно тупцювати, підстрибувати на місці; гарцювати (про
коней). Притулилася [турчанка] до гриви, од острог
танцює кінь... (Володимир Сосюра, I, 1957, 385); Кобила здригалась
від вигуків, нашорошено поводила вухами, танцювала
на сильних красивих ногах (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137).
4. неперех., перен. Тремтіти, дрижати, хитатися.
Повітря тремтить від спеки, і в срібнім мареві
танцюють далекі тополі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 229); І суддя,
який саме поправляв пенсне, що танцювало у його
тремтячих пальцях,.. наказав Дусьці повторити
останні слова Галі Очеретної (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 300); Міст
танцює під ними (Юрій Яновський, IV, 1959, 75);
// Швидко
рухатися в різних напрямках; бурхати. Он там
товариші багаття розпалили,.. вогонь танцює... (Леся Українка,
I, 1951, 234); В руки візьмуть [дівчатка] вінички І ну
мести по хаті! Танцюють у проміннячку Смітинки
волохаті (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 218);
// Мерехтіти,
миготіти. Танцюють зорі — на мороз чималий
Показують (Максим Рильський, III, 1961, 118).
5. неперех. Виконувати танець (у 7 знач.). Мічені бджоли, що прилітали на годівницю, брали сироп, поверталися у вулик і тут бурхливо танцювали на стільниках, висилаючи в політ нових збирачок (Бджоли, 1955, 163).