ТАТА́РЩИНА, и, жін., іст.
1. Період поневолення Київської Русі татарами, а пізніше — період татарських нападів на Україну, Росію та ін. — А що коли ворог вдереться в край і знищить його..? Так уже не раз було і за часів татарщини, і пізніше (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 12).
2. розм. Територія, земля, де проживали татари. — У своїх, значить, набридло, до чужих повієтесь? В татарщину за довгим карбованцем? (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 19).