ТАТЬ, я, чол., заст. Злодій, грабіжник. — А Судислав чим дише? Як в'юн, викручується.. У очі ж не скажеш, бо тоді тать, коли за руку впійманий (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 46); * У порівняннях. Напала ти [фашистська Німеччина] на нас... як та злодюжка. Як тать. Вночі (Павло Тичина, II, 1957, 103).