в означеннях
Тлумачення, значення слова «таврований»:

ТАВРО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до таврувати. І от зійшлись, тавровані і гнані Царем проклятим, партії сини, Що в Нерчинську вмирали на засланні, В У ржу мі волочили кайдани... (Андрій Малишко, Народження.., 1939, 6);
//  тавровано, безос. присудк. сл. Лиха доля чекала втікача: його оддавано в некрути, засилано на Сибір, катовано канчуками, тавровано, мов худобу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 335).

2. у знач. прикм. Який має на собі тавро. Таврований жовнірський кінь водив вухами, щулив їх за кожним рухом чужих йому людей (Іван Ле, Наливайко, 1957, 300); — За що ж вас мусили скарати? — спитав Сагайдачний строкату купку стратенців, де татари і вільновідпущені стояли всуміш з таврованими галерниками (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 146).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 12.

Коментарі (0)