в означеннях
Тлумачення, значення слова «течія»:

ТЕЧІЯ́, і, жін.

1. Рух води в річці від верхів'я до гирла; плин. І шумлять, і дзвенять їх пісні над невпинною течією Дніпра-Славути, як голос правди і слави... (Максим Рильський, III, 1956, 26); Річка була тут вузенька, течія бистра, човен несло швидко (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 93);
//  Напрям потоку води в річці від верхів'я до гирла. Мацаючи руками перед собою, подався Герман вниз яром, за течією невеличкого потічка (Іван Франко, VIII, 1952, 369); Повернувши праворуч, пішли проти течії річкової, надіючись, що якась автомашина наздожене нас і підвезе до греблі (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 11); По течії завжди можна визначити, в яку сторону знижується місцевість. Чим крутіший схил, тим бистріша течія (Фізична географія, 5, 1956, 41).
Пливти (плисти, попливти, іти, піти і т. ін.) за течією — пасивно підкорятися обставинам, не вміючи обрати свого шляху в житті. Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся [у крадіжку], зав'язав сумнівні знайомства, заплутався, пустився зовсім берега і поплив за течією (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 261); Пливти (плисти, попливти, іти, піти і т. ін.) проти течії — діяти самостійно, всупереч усталеним поглядам, зразкам і традиціям. [Вакуленко:] Тоді скажіть, Надів Іванівно, чого він так проти течії іде. Чого? (Олександр Корнійчук, II, 1955, 202).

2. чого, перен. Плавне, безперервне звучання (про звуки, слова, мову). Кожний тішився не тією правдою, про яку говорили уста його, а тільки гласом своїх власних речей, легкою течією своєї мови (Володимир Самійленко, II, 1958, 226);
//  Розвиток у певній послідовності (думок, образів і т. ін.). Поправляти давно написану і скінчену річ дуже трудно, бо вже ніяк не можна погодити тодішньої течії думки з теперішньою (Леся Українка, V, 1956, 101); Думки зупинилися, течія образів у фантазії зупинилася, воля лежала зомліла (Іван Франко, VII, 1951, 271).

3. у сполуч. зі сл. час, рідко. Перебіг, плин часу. Розмова затягнулася далеко за північ, але Тур не помітив течії часу, який наче втратив зараз астрономічний вимір (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 706).

4. Маса води, що рухається в річці, струмкові тощо. Як плітка, він перекинувся лицем угору.. Течія несла його тихо за собою (Панас Мирний, I, 1954, 248); Сіро-руда широка течія виповняла балку, текла прудко і простяглась аж геть-геть у степ (Борис Грінченко, I, 1963, 425); З ревом летить течія і котить каміння коритом (Микола Зеров, Вибр., 1966, 131);
//  Маса води в морях і океанах, що рухається в певному напрямку. У літній час на Охотське море впливає холодна океанічна течія, яка з півночі йде на схід від Камчатки і Курильських островів (Фізична географія, 7, 1957, 16); Тепер неважко дізнатися про спосіб життя тієї або іншої тварини, з'ясувати, в якій воді вона жила: теплій, прогрітій чи, може, віддавала перевагу холодним течіям (Наука і життя, 10, 1968, 35);
//  Рідина, що струмує, тече в певному напрямку. Антитіла з лімфатичних вузлів потрапляють у течію крові через цитоплазму — лімфоцитів (Фізіологічний журнал, VII, 1, 1961, 66).
 Струминні течії див. струминний.
Верхня течія — частина річки, близька до початку, а також місцевість, що прилягає до неї; верхів'я. Вивчено райони, що прилягають до верхньої течії Західної Двіни та її притоків (Літературна газета, 14.IX 1950, 1); Нижня течія — частина річки, близька до гирла, а також місцевість, що прилягає до неї; пониззя. На нижній течії ріки Амудар'ї був розташований Хорезм (Історія СРСР, I, 1956, 27); Стічна течія див. стічний.
Підводна течія див. підводний.

5. перен. Велика кількість людей, тварин, що рухаються в певному напрямі суцільною масою. З туману ллється в ліс жива течія люду, як вода в долину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 70); З людською течією звернула [Галина Горленко] на бульвар (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 5).

6. розм. Невелика річка, струмок. Ввесь яр був закиданий гіллястими вербами, неначе гніздами, понад тихою течією, що плинула з криниці до Росі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 93); Втіхи дізнаєшся ти, в запашних простелившися травах Край течії журкотливої [дзюркотливої], у холодку садовому (Микола Зеров, Вибр., 1966, 158);
//  заст. Струмінь. Він тоді ліг грудьми на греблю і перехиливсь у прірву, шукаючи, чи не намацає, де тече.. Холодна течія облила йому руку (Борис Грінченко, I, 1963, 416); Козаки наступають на ворога, б'ються.. Кров ллється й тече течіями, слизить по траві (Нечуй-Левицький, V, 1966, 170).

7. Маса повітря, що рухається в якомусь напрямку. Мерехтливе повітря м'яко струмувало, наче підлизуючи своїми рухливими течіями потойбічні висоти, бліндажі, далекі дерева (Олесь Гончар, III, 1959, 391); В експериментальній кімнаті протягом досліду не повинно бути течій, що приносять будь-які запахи (Павлов, Фізіологія вищої нервової діяльності, 1951, 60).
Електрична течія, заст. — електричний струм. Легенька електрична течія від батарей нещедрих наших урядів телеграфічних ледве давала рух апаратам (Володимир Самійленко, II, 1958, 237).

8. перен. Напрям у певній галузі діяльності (політиці, мистецтві, літературі тощо). Він [I Інтернаціонал] невпинно боровся з усіма чужими пролетаріатові політичними течіями, особливо з прудонізмом і бакунізмом (Нова історія. Підручник для 9 кл., 1957, 22); Дуже важливим у «Слові» є поєднання двох мовних течій — традиційної літературно-книжної і другої, що в інших творах мало виявилась, — народно-поетичної (Курс історії української літературної мови, I, 1958, 34); Била в Малому театрі.. течія романтико-героїчна (Максим Рильський, III, 1956, 332); Починаючи з дожовтневої пори, вів [М. Горький] непримиренну боротьбу проти реакційно-буржуазної критики і декадентських течій в літературі (Комуніст України, 3, 1968, 84).
 Життєва течія; Течія життя — певний розвиток подій у житті окремої людини. Все неначе ждав [Герман] чогось незвичайного, дивного, що мало раптом і доразу змінити його життєву течію (Іван Франко, VIII, 1952, 360); Своїм життям я невільно граю ролю в житті других людей, мені невідомих, так само як ті невідомі або маловідомі направляють течію мого життя, являються його елементом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 426); Нова течія — те, що пожвавлює, урізноманітнює, робить цікавішим що-небудь. Він так рад би внести нову течію в те лихе, монотонне життя (Іван Франко, III, 1950, 93); В її кохання до Тимофія якось непомітно влилась нова течія. Чоловік став для неї не тільки батьком сина, а наче і її батьком (Михайло Стельмах, II, 1962, 171).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 106.

Коментарі (0)