ТЕ́Є, част. Те саме, що той 11. Мати бачить, що я не теє, да з сватами й розійшлась (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 230); — Та таки й справді виголодався. Хліба не стало, випросив був краєць у чоловіка, та перехопив трохи… А тепер, немовби й теє… (Панас Мирний, I, 1949, 271); — Звиняйте, тіточко, я… теє… вашу ласку, Щоб помогли мені піднять на плечі в'язку, Як не во гнів се буде вам (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 123).