ТЕЛЕКЕРУВА́ННЯ, я, сер., спец.
1. Керування машинами та механізмами на відстані за допомогою засобів електро- або радіозв'язку. Телекерування дасть змогу значно збільшити пропускну спроможність електрифікованих дільниць магістралі (Радянська Україна, 29.VIII 1962, 3).
2. Технічний пристрій, за допомогою якого здійснюється таке керування. В Радянському Союзі в усіх видах електричного транспорту широко застосовуються автоматичні підстанції з телекеруванням (Нариси розвитку прикладної електротехніки в СРСР, 1957, 316).