в означеннях
Тлумачення, значення слова «тема»:

ТЕ́МА, и, жін.

1. Коло життєвих явищ, подій, що становлять зміст твору літератури, образотворчого мистецтва тощо. Які теми цікавили мене, можете бачити самі з моїх оповідань (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 282); Темою ми називаємо основний предмет оповідання, життєвий матеріал, обраний письменником і розроблений ним у художніх образах (Українська література, 8 клас, 1957, 41); Праця простих людей-трудівників, їхнє життя стали основною темою нашого мистецтва (Мистецтво, 5, 1957, 3); Тема трилогії.. — село, селяни напередодні Жовтневої революції і перших пор еволюційних років (Вітчизна, 12, 1969, 195);
//  чого. Питання, що лежить в основі наукового дослідження. — Темою мого дипломного проекту була первинна обробка легко-середнього масла (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 84); Важливою темою науково-дослідної роботи лабораторії є вивчення ефективності застосування гербіцидів у боротьбі з бур'янами (Хлібороб України, 9, 1969, 15);
//  Предмет розмови, лекції тощо. Розмова з Аллою Михайлівною почала втомляти мене, теми у нас мінялись часто, швидко й без мети (Леся Українка, III, 1952, 607); Року 1895 він [І. Франко] блискуче прочитав у Львівському університеті вступну лекцію на тему «Наймичка» Тараса Шевченка (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Теми були дуже різноманітні; він говорив про коні, перескакував зараз на розмову про добре пиво (Лесь Мартович, Тв., 1954, 407); Буває, Що заведеться в хаті суперечка На міжнародні теми чи й на інші — Багато є животрепетних тем! (Максим Рильський, III, 1961, 118);
//  Те, що є змістом навчального або контрольного завдання. Олег Денисович оголосив теми екзаменаційної роботи і записав їх на дошці (Олесь Донченко, V, 1957, 544); Слід детально вивчити перші дві теми чергових занять у політшколах, гуртках (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 1).
 Перемінити тему розмови див. переміняти 1.

2. Музична побудова, що є основним мотивом музичного твору або його частини й служить предметом дальшого розвитку.

3. лінгв., рідко. Те саме, що основа 8.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 66.

Коментарі (0)