в означеннях
Тлумачення, значення слова «темніти»:

ТЕМНІТИ, ію, ієш, недок.

1. Ставати темним або темнішим (у 1, 2 знач.). Тихо в полі, гай темніє, Наступає літній вечір (Леся Українка, IV, 1954, 111); Небо непомітно темніло разом із дощем, поки сірість не перейшла в тьму (Гнат Хоткевич, II, 1966, 273); Коли ж навколо все темніло, додому йшов він... (Володимир Сосюра, II, 1958, 344); Підкравшись ближче до місяця, вони [хмарки] одразу підпливали блискучою водою.. і, перепливши, знову темніли (Степан Васильченко, I, 1959, 357).
 В очах темніє див. око 1.

2. безос. Вечоріти, сутеніти. Вечоріє і темніє, По землі лягає мла (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 112).

3. перен. Ставати похмурим; злішати. Третій день її [висоту] штурмує піхота і не може взяти.. Командир полку Самієв, розмовляючи по рації з вищим начальством, тільки ще більше темніє і коротко повторяє крізь зуби: — Єсть... Єсть... (Олесь Гончар, III, 1959, 112);
//  Набирати похмурого, непривітного виразу (про очі, обличчя). Його очі темніли, і груз топірець в землю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 315); Мар'ян згадав бійку з Плачиндою і не дивується, й не лякається, що підняв руку на дукача: так йому й треба, ще більше темніє погляд (Михайло Стельмах, I, 1962, 182).

4. Виділятися темним кольором; виднітися (про що-небудь темне). За могилою могила Зеленіє-мріє, І далеко поміж ними Битий шлях темніє (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 406); Буденна одіж.. темніє серед ясних шат святкових (Леся Українка, I, 1951, 441); Як придивишся до дерева — всюди на молодому листі темніють жовтокрилі жуки (Олесь Донченко, IV, 1957, 102); — Прошу сюди, — додав він, вказавши на двері, що чорною плямою темніли в куті крамниці (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 112).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 69.

Коментарі (0)