ТЕМП, у, чол.
1. Ступінь швидкості виконання
музичного твору. Оркестр грав в шпаркому темпі, і звуки його
якось надто швидко пропливали вулицею (Юрій Смолич, II,
1958, 38); Він штовхнув під бік Кирушу.. й той наче
пробудився, одразу змінив темп і удари балабайкою
(Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 178);
// Ступінь швидкості
виконання танцю, художнього читання тощо. Вони
[танцюючі] усе прискорювали темп, вабили один одного
руками й очима,.. гойдались у танці, як чорні лебеді
на хвилях (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 376); У кожного народу є
свої особливі властивості і риси, темперамент,
жестикуляція, ритм, темп.. Звідси у кожного народу в галузі
мистецтва — своя «школа» (Про мистецтво театру, 1954,
342);
// Ступінь швидкості вимовляння слів у мовному
потоці. Темп мовлення залежить від тривалості
окремих звуків і сукупності їх (Сучасна українська літературна мова, I, 1969,
206); — Ти, шайтан турецький, — почав він таким
тоном, мовби адмірал Янікоста і справді міг його чути
в цей час, — проклятого чорта брат.. Вавілонський ти
кухар, — читав він дедалі все енергійніше, в
наростаючому темпі (Олесь Гончар, II, 1959, 52);
// У спорті —
ступінь швидкості розмірених або повторюваних рухів,
з яких складається та чи інша вправа. — А як бути з
такими снарядами, як кільця, на яких одним лише
темпом нічого не вдієш? (В ім'я Вітчизни, 1954, 23).
2. Швидкість здійснення, виконання або
інтенсивність розвитку чого-небудь. В пекарні.. кипіла робота
й святочним прискореним темпом сповняла весь дім
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 359); Високі темпи індустріалізації
дали можливість нашій країні добитись велетенського
промислового піднесення (50 р. Вел. Жовт. соц. рев.,
1967, 29); За темпами промислового розвитку й
абсолютним рівнем виробництва Україна випереджає багато
високорозвинутих капіталістичних країн (Комуніст України,
6, 1966, 63);
// Швидкість перебігу дії, процесу, явища.
Надворі вітер притихав, а дощ лляв спокійнішим
темпом (Ольга Кобилянська, III, 1956, 191); Може, тому, що полк зустрів
наступаючу весну в поході, у бійців складалося
враження, що саме поняття часу залежить від них, від темпу
їхнього наступу (Олесь Гончар, III, 1959, 298); Життя
пішло своїм звичайним розміреним темпом (Юрій Збанацький, Єдина,
1959, 192).
Темп життя — хід, ритм життя. Тут [у Чернівцях]
і тепло і гарно. Темп життя багато тихіший, ніж
у Львові (Леся Українка, V, 1956, 337).