Словник української мови

ТЕМПЕРАТУ́РНИЙ, а, е. Стос. до температури. Відсутність різких температурних змін [у сосновому лісі] полегшує можливість цілодобового лікування в теплий період року (Наука і життя, 9, 1956, 19); Рано зоране поле завжди затримує більше вологи, в ньому кращий температурний і повітряний режим (Хлібороб України, 1, 1968, 20); Багато які захворювання мають типову температурну криву, за якою нерідко можна розпізнати хворобу (Я. Л. Рапопорт, Курс патології, 1956, 198).
 Температурний аркуш — аркуш, на якому записують чиюсь температуру. Він поглянув на температурний аркуш і радісно закивав головою — температура була майже нормальна (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 30).