в означеннях
Тлумачення, значення слова «тенденція»:

ТЕНДЕ́НЦІЯ, ї, жін.

1. Напрям розвитку чого-небудь. Основною провідною тенденцією в розвитку міжнародного комуністичного руху є його дальше згуртування на принципах марксизму-ленінізму і пролетарського інтернаціоналізму (Комуніст України, 3, 1969, 29); На основі глибокого аналізу закономірностей капіталістичного виробництва К. Маркс розкрив історичну тенденцію капіталістичного нагромадження (Колгоспник України, 6, 1966, 26); А над простором чистої води Родючі заколишуться сади, Мов килими, розстеляться городи Наперекір тенденціям природи (Максим Рильський, Орл. сім'я, 1955, 37); Революційна ситуація передбачає збіг двох тенденцій у житті країни: небажання «низів» жити по-старому і неможливість для «верхів» по-старому управляти (Комуніст України, 1, 1967, 32).

2. Прагнення, намір, властиві кому-, чому-небудь. Дрібні партизанські групи.. мали тенденцію захопити залізничний вузол Бірзулу (Юрій Смолич, V, 1959, 618); Революційні тенденції селянства;
//  Потяг, схильність до чогось. Сучасну лірику всіх жанрів характеризує тенденція до філософічності, інтелектуального збагачення (Вітчизна, 11, 1963, 175).

3. Провідна думка, ідея художнього, наукового й т. ін. твору; ідейне спрямування. Часом у неї [О. Кобилянської] тенденція надто виступає червоною ниткою і разить очі, мов дисгармонія барв (Леся Українка, V, 1956, 43); Він змалював у своїх творах позитивні образи селян і показав їх людяність, моральну чистоту, чесність і працьовитість. У цьому виявилась гуманна тенденція творів Квітки (Українська література, 8 клас, 1956, 82); У комедії «Мартин Боруля» сатира становить не окремі елементи, а провідну тенденцію твору (Стеценко, Життя К.-Карого, 1957, 108).

4. Упереджена думка, ідея, теза, що не випливає логічно з самого розвитку подій, з художніх образів, а нав'язується читачеві. — Ах, ви не можете собі, дорога пані, уявити, як граф Адольф обурений цією новою газетою!.. Що за тон, що за тенденція, що за цинізм у порушуванні найнебезпечніших справ! (Іван Франко, VI, 1951, 226).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 72.

Коментарі (0)