в означеннях
Тлумачення, значення слова «тенор»:

ТЕ́НОР, а, чол.

1. Високий чоловічий голос. Високий тенор почина пісню — веселу, бадьору, ясну (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 132); Який се в нього, властиве, голос? Здається, баритон, чи низький тенор (Леся Українка, III, 1952, 679); І знову дядько Себастіян повів мелодію своїм могутнім баритоном, а горою пішов тенор Федоренка (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 184).

2. Співак із таким голосом. Пристрасний любитель співу і пісень, і сам досить хороший тенор, був Александер іще більшим любителем товариства (Іван Франко, VIII, 1952, 121); Наші тенори люблять виконувати пісню «Ніч яка зоряна, місячна, ясная...» (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 252).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 73.

Коментарі (0)