в означеннях
Тлумачення, значення слова «тепер»:

ТЕПЕ́Р, присл.

1. У даний час, у момент висловлювання; зараз. Як тепер його бачу: у синій юпці, тяжинових широких штанях, каламайковим поясом пузо підперезане, а зверх китаєва черкеска (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 6); Як умирав, покликав дочку та й каже: — Доню моя мила..! послухайся мене хоч тепер, не пнися в пани, не гордуй своїм родом (Марко Вовчок, I, 1955, 16); От уже правда, що «зелена» Буковина, а надто тепер. Тут уже весна справжня (Леся Українка, V, 1956, 338); Так же буде поле, як тепер, синіти, і хмарки [будуть] летіти в невідомий час (Володимир Сосюра, II, 1958, 104);
//  у сполуч. з підсильн. частками саме, аж і т. ін. Якраз у цей час, у даний момент. Саме тепер друкує у Києві (Видавнича спілка) шосту книжку моїх оповідань, куди ввійде те, що написане в останні часи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 458); Дорошенко аж тепер згадав про цигарку, що м'яв у пучці, — запалив жадібно (Андрій Головко, II, 1957, 196);
//  З моменту, коли відбулась якась дія, подія тощо; з цього часу, з цієї пори. Отак і зостався Сіренький сам. Звалилася тепер на нього вся й важка й легка робота (Гнат Хоткевич, I, 1966, 128); — Товариші, сьогодні повітком затвердив наш розподіл. Тепер ви за всіма законами справжні господарі землі (Михайло Стельмах, II, 1962, 17);
//  Поки що. — Та й виясни ж такому молдуванові, темному, неосвіченому, що філоксера, той страшний шкідник винограду, може з часом знищити всі виноградники, хоч тепер не видко ще руйнуючої сили того маленького, а сильного ворога! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 200);
//  Уживається при зіставленні з тим, що минуло, що було раніше. Сама хата, колись висока, тепер понижчала-присіла (Панас Мирний, IV, 1955, 249); Був він колись молодим, сидів при місяці під калиною в парі.. А тепер ось закинутий долею за тридев'ять земель від рідного краю... (Олесь Гончар, III, 1959, 152).
Не тепер, то (так, а) в четвер — однаково коли, але буде здійснено, зроблено що-небудь; будь-коли, хоч коли. — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год, тільки вже не пройде тобі даром (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 177); [Боб (До Анни):] Той твій кривий тут ще ввечері не об'являвся? [Анна:] Ні! [Боб:] Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи! (Ярослав Галан, I, 1960, 399).

2. У сучасний мовцеві період; у наш час. Чого тепер не роблять люди! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 63); — Ти хотів би жити тут не тепер? За княгині Ольги, при Ярославі, при Хмельницькому? Або через сто років? — Тепер (Олександр Довженко, I, 1958, 390); Тепер наука реально відчула атом, показала його будову, шляхи його руйнування й перетворення одних атомів в інші (Наука і життя, 10, 1956, 9).

3. Уживається в знач. спол. слова при переході до дальшого викладу, опису подій, до нової теми в розмові тощо; після цього, далі. Жінки покійника обмили, Нове обрання [вбрання] наложили.. Тепер би треба описати Евандра батьківську печаль (Іван Котляревський, I, 1952, 268); Молодий пасажир тепер у свою чергу оглянув старого (Петро Панч, Синів.., 1959, 6); Оксен на хвильку замовк, одвернувся до вікна, — щоб стаєнь, корівників, свинарників не палили.. Тепер ще. Кидаю я тут свою сім'ю... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 329);
//  На цей раз. Вдруге розлучаючися з товаришами, тепер уже щоб іти в тил. Шовкун знову підійшов до Брянського (Олесь Гончар, III, 1959, 115).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 76.

Коментарі (0)