в означеннях
Тлумачення, значення слова «теперішній»:

ТЕПЕ́РІШНІЙ, я, є.

1. Який є, існує, відбувається зараз, у момент мовлення; нинішній. Повна перемога теперішньої революції [1905 р.] буде кінцем демократичного перевороту і початком рішучої боротьби за соціалістичний переворот (Ленін, 11, 1970, 113); Троє завели річ про теперішнє життя трудне (Панас Мирний, I, 1949, 336); Про ярмарок гомоніли.. А Огиря саме цікавили ціни теперішні на воли (Андрій Головко, II, 1957, 65); При теперішній системі контроль за якістю будівництва здійснює безліч різних організацій (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 2);
//  Здійснюваний, виконуваний тепер, зараз. Не знаю, коли настане той час, щоб я міг змінити свою теперішню працю на більш відповідну і продукційну [продуктивну] (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 283); Саме життя вже навчило і Лялю, і її товаришів цінувати людину не лише за минулі її заслуги, а, головним чином, за її теперішні дії, що вона робить і як поводиться в оточенні ворогів (Олесь Гончар, IV, 1960, 92).
Теперішній час — дієслівна категорія, що означає дію, яка відбувається зараз, у момент висловлювання. У сучасній мові розрізняють форми теперішнього, минулого, давноминулого і майбутнього часів (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 325).

2. Який живе тепер, у сучасний мовцеві період. Старий пан, як і теперішній, був маркотний [маркітний] дуже і дражливий (Марко Вовчок, VI, 1956, 336); Вона, пригадуючи свої молоді літа у судила теперішню молодіж (Панас Мирний, IV, 1955, 145); Він спочатку в присмерку ніяк не міг второпати, з ким це старий Юхрим так ганить теперішню молодь (Михайло Стельмах, I, 1962, 337).

3. у знач. ім. теперішнє, нього, сер. Те, що є, існує, відбувається тепер, у сучасний мовцеві період. Теперішнє, що колесить кругом його [юнацтва], таке непривітне, таке темне, безрадісне!.. (Панас Мирний, I, 1954, 347); Шкода за минулим, річ відома, Та й теперішнє колись мине... (Максим Рильський, III, 1961, 317);
//  чиє. Життя певної країни, народу, людини в момент мовлення або в період життя мовця. В світле ми йдемо Майбутнє. В нас теперішнє могутнє! (Павло Тичина, II, 1957, 282); Хлопці тепер майже не вилазили з сідел: на спарені їхні пікети лягла відповідальність за цілий край.. з його теперішнім і майбутнім (Олесь Гончар, II, 1959, 72).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 76.

Коментарі (0)