ТЕПЛИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до теплиця. Під
промінням люмінісцентних ламп достигають овочі в
тепличних городах навколишніх радгоспів (Радянська Україна, 7.I
1969, 2); Теплична температура;
// Признач. для
теплиці. Там, де теплиці засклені тонким віконним склом,
його замінюють тепличним чотириміліметровим (Колгоспник України, 8, 1956, 35);
// Пов'язаний з вирощуванням
овочів у теплицях. Тепличне овочівництво дуже
трудомістке (Колгоспник України, 1, 1962, 33).
2. Який вирощують у теплиці. В кімнаті багато
предивних тепличних квіток (Леся Українка, II, 1951, 190);
— Яке ж я маю право їсти тепличну полуницю, коли
в людей і чорного хліба нема!? (Михайло Стельмах, I, 1962, 337).
♦ Теплична рослина (рослинка) — про виніжену,
мало пристосовану до життя людину. — Я — теплична
рослинка... вибуяла в штучному теплі, в душній
атмосфері теплиці... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 158).
3. перен. Далекий від життя; штучний, виніжений. Розвій народності.. без розвою живого народу, його добробуту, освіти.. є або пустою мрією, доктриною, або штучним, тепличним витвором (Іван Франко, XVI, 1955, 133); Не можна закривати очі на випадки створення штучних, тепличних умов для окремих передовиків (Радянська Україна, 1.X 1960, 1).