в означеннях
Тлумачення, значення слова «теплий»:

ТЕ́ПЛИЙ, а, е.

1. Який має досить високу температуру; середній між гарячим і холодним. Тепла пахуча пара од поросятини страшенно дратувала в них апетит (Нечуй-Левицький, III, 1956, 377); Вода чиста-чиста та ніби аж срібна. І така тепла, як купіль (Степан Васильченко, III, 1960, 167); Був теплий дощ, в траві стоїть вода (Максим Рильський, III, 1961, 183);
//  Який дає тепло, є джерелом тепла. А осіннє, ледве тепле сонечко.. кине скупим снопочком — і знов сховається у сірість бездонну (Гнат Хоткевич, II, 1966, 267); Весна пройшла веселий Крим, Пройшла Одесу й Миколаїв, Промінням теплим, золотим у древній Київ заглядає (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 27);
//  Який має тепло, властиве живому організму. Зоня лягла коло Юзі, поклала її голову собі на плече, обняла голими руками її худеньку постать і пригорнула до свого теплого, повного здоров'ям тіла (Леся Українка, III, 1952, 659); Денис взяв його [ворона] за теплі, але вже холодніючі лапки і.. став шукати місця, куди поцілила дробинка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 139);
//  З досить високою температурою повітря. День був ясний, сонячний та теплий (Нечуй-Левицький, II, 1956, 183); Осінь тепла. Коли б посіяти жито, ще б встигло зійти і закущитися (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 179);
//  З високою середньорічною температурою повітря. Дитячий вік (до 7 літ) пройшов у м. Вінниці, а відтак довелося жити то на селі, то знову у місті, все на тім же, багатім природою, теплім, прекраснім Поділлі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 286).
 Теплий Олексій (Олекса), церк. — назва християнського свята, період відлиги. На теплого Олекси (17 березіля) щука-риба лід хвостом розбиває (Номис, 1864, № 416); Двічі на год були ярмарки у тій слободі: одна об теплому Олексію [на теплого Олексія], а друга об перших Парасках [на перші Параски] (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 470); Ще купається в повені теплий Олекса, ранній жайворонок натягує струни над полем, а земля вже старіє, твердне (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 197); Теплі краї (країни) — південні краї, куди відлітають на зиму перелітні птахи; вирій. Життя утікало з степів та лісів; ховалося по людських оселях та по теплих краях (Панас Мирний, III, 1954, 255); Налетіли птахи з теплих країв, заспівали й защебетали (Марко Вовчок, I, 1955, 316).
Тільки (ледве) живий та теплий — у дуже тяжкому фізичному стані. Біда тая зовсім його скрутила.. Занедужав тяжче, гірше — тільки живий та теплий (Марко Вовчок, I, 1955, 248); Роздратували її [Саньку] якось хлопці на вулиці, схопила вона одного в такі обійми, що ледве живого та теплого із рук вирвали, вже і лице було посиніло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 155).

2. Який добре захищає від холоду, зігріває. Як же по такому холодові іти в город? У неї ні одежі теплої, ні взуття як слід (Панас Мирний, III, 1954, 22); А неня вже постіль постелила, теплий ліжничок приготовила — і спиться так солодко-солодко (Гнат Хоткевич, II, 1966, 104); Ліс і вітер. Ніч зимова.. В лісі йде маленький Вова в теплій шубі хутряній (Володимир Сосюра, II, 1958, 44).

3. Який добре зберігає тепло, наповнений теплом (про приміщення). — Тяжко, Катре, умирати В чужій теплій хаті! (Тарас Шевченко, I, 1963, 320); Вітер з години на годину дужчав, рвав сніг з землі.. Добре тому, хто тепер дома, в теплій господі! (Панас Мирний, III, 1954, 11); Із звичайної невипаленої глини можна збудувати будинок сухий, теплий і довговічний, нічим не гірший від цегляного (Комуніст України, 5, 1958, 13).

4. перен. Який виражає доброзичливе ставлення, прихильність, приязнь і т. ін. Чи хто скаже ж мені тепле слово коли, Чи діждусь я хоч трошечки згляду..? (Павло Грабовський, I, 1959, 362); Кілька разів читав і перечитував Шевченко теплі рядки Лизогубового листа — перший привіт з рідного краю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 184);
//  Який відзначається внутрішньою теплотою; щиросердний, душевний. Шевченка зворушила й розхвилювала така тепла зустріч і те, що вперше після нестерпно важкої подорожі і огидного каземату він нарешті знов опинився в затишній кімнаті, серед земляків (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 43);
//  Перейнятий добрим, любовним ставленням до когось; дружній. Дорогий пане Володимире! Я досі під враженням Вашої гостинності і теплих відносин до мене (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 324); В кожній людині мусить бути якесь тепле почуття (Володимир Самійленко, II, 1958, 306); Як завжди, був він [лист] повний теплої турботи за бідного вигнанця (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 482);
//  Відвертий, щирий. Зустріч і прийом у Синявіна та загальний настрій Саїда ніяк не сприяли теплій розмові (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 58);
//  Який виражає душевну теплоту. Тепер до вікна припадає вона. Довго стоїть лагідна, усміхнена, теплим поглядом проводить сина (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 4).

5. перен. Приємний для зору, слуху і т. ін.; м'який (у 3 знач.). Тепле.. світло виповнило хату, і глянула у вікна широка блакить неба (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 310); Шумить заводів теплим передзвоном Нова, жива, весела Білорусь! (Максим Рильський, III, 1961, 285); Де щока твоя гаряча, теплий голос і коса? (Володимир Сосюра, II, 1958, 77).
Тепла компанія див. компанія; Тепле місце див. місце.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 77.

Коментарі (0)